єПідтримка і проєкти Зеленського: скільки вони коштують і хто за них платить

Посеред свого президентського терміну і під кінець 2021 року Володимир Зеленський вийшов із новою ініціативою - роздати по тисячі гривень вакцинованим українцям через програму "єПідтримка".

Парламент блискавично підтримав це та вніс зміни до бюджету - менше ніж за місяць до кінця року.

Хоча йдеться про "віртуальні" гроші, які можна витратити на дуже обмежений перелік цілей, за перші дні від ухвалення відповідної урядової постанови на отримання тисячі записалося понад два мільйони українців.

Тих, хто забажає отримати тисячу, буде набагато більше, якщо врахувати, що президент вже розширив цю ініціативу і пообіцяв, що старші 60 років зможуть витратити гроші на ліки.

Президент Зеленський також пообіцяв, що грошей вистачить на всіх:

"єПідтримка" буде повністю забезпечена фінансово. А діятиме вона достатньо часу, щоб кожен міг скористатися своєю тисячею".

Вже зараз в Україні повністю вакциновані 12,5 млн людей. Це означає, що вже виділених бюджетних коштів може не вистачити, і доведеться знову змінювати бюджет - тепер вже 2022 року, й шукати додаткові доходи, щоб покрити ці видатки.

"Президентська тисяча" не виплачуватиметься із кишені президента, тож скільки коштують ініціативи Зеленського і звідки на них беруть гроші?

Велике ковідне будівництво

Ініціативу "Великого будівництва" президента Зеленського почали втілювати з 1 березня 2020 року.

"Це, по-перше, 31 мільярд з державного дорожнього фонду. По-друге, залучення у банках понад 19 мільярдів під державні гарантії", - перелічував президент джерела покриття десятків мільярдів гривень видатків на свою ініціативу. Крім того, ще частина коштів мала надійти від суми, яку отримав бюджет від виграшу "Нафтогазу" у Стокгольмському арбітражі.

Але за кілька тижнів Україна закрилася на перший загальнодержавний карантин через поширення коронавірусу. Для порятунку від нього у бюджеті терміново створили спеціальний фонд боротьби із коронавірусом.

Вже восени того року з'ясувалося, що левова частка коштів фонду пішла не на закупівлю апаратів штучного дихання чи кисню для лікарень, і не на доплати лікарям, які працювали із ковідними пацієнтами, а на будівництво доріг.

Ковідний фонд проіснував лише до кінця 2020 року. За даними міністерства фінансів, яке адмініструвало кошти фонду, на будівництво доріг пішло 25,7 млрд грн із 66 млрд загальних касових видатків фонду.

Для порівняння: на ковідні доплати медикам у перший рік пандемії пішло у 5 разів менше - 5,5 млрд грн (показово також, що ковідні видатки по лінії МВС були цілком співставними із МОЗ і дорівнювали 4,5 млрд грн).

Із коштів фонду через міністерство соцполітики та пенсійний фонд фінансувалися також і видатки на виплати на дітей для ФОП (1,4 млрд грн), а також інші виплати на підтримку бізнесу, зокрема і для тих, хто постраждав від карантинних обмежень (до 10 млрд грн - трансферти підприємствам та підтримка населення).

Аудит використання коштів коронавірусного фонду є умовою співпраці з МВФ. Згідно із останніми домовленостями, його мають оприлюднити до кінця 2021 року.

Втім, із закриттям фонду боротьби з коронавірусом "Велике будівництво" не завершилося.

У бюджеті на 2021 рік на нього закладали 36,5 млрд грн. Проте менш ніж за місяць до кінця року видатки на дороги збільшили на 19 млрд грн за рахунок надходжень від податку на прибуток підприємств (понад 3 млрд грн), рентної плати за видобуток газу (7 млрд грн), а також ПДВ (понад 9 млрд грн).

Таким чином будівництво доріг знову фінансується всіма платниками податків, - бізнесу та населення - на додачу до коштів дорожнього фонду, який формується від акцизів на пальне, авто і штрафів.

На 2022 рік у бюджеті закладено понад 42 млрд грн на будівництво доріг. Із них майже 16 млрд грн вже піде на повернення боргів, отриманих під державні гарантії на "Велике будівництво".

Втім, президент і досі вважає цю ініціативу "реально крутою реформою" - так він заявив телеканалу "1+1". Президент вважає, що ця програма забезпечила українцям сотні тисяч робочих місць і підтримала економіку у скрутні часи пандемії.

Рівно через рік після старту "Великого будівництва" - 1 березня 2021 року - відбулося підписання перших договорів за ініціативою президента "Дешева іпотека 7%".

"У нас досить реалістичні плани - видати 5 млрд грн кредитів і 5 тисяч сімей потенційно вже у 2021 році зможуть скористатися програмою", - заявляв тоді міністр фінансів Сергій Марченко.

На 6 грудня, за даними фонду розвитку підприємництва, що адмініструє програму, сума заявок була трохи меншою за 1,5 млрд грн, а сума виданих позик трохи перевищила 1 млрд грн.

У листопаді підписали тисячний іпотечний договір. Тобто станом на кінець року програмою скористалися трохи більше тисячі родин.

І це при тому, що впродовж року більшість умов участі у програмі дешевої іпотеки були пом'якшені. Наприклад, зняли обмеження для нерухомості щодо віку, а можливість перевищувати максимальну площу житла за "дешевою" іпотекою збільшили удвічі.

Незмінним залишився відсоток для позичальників - 7%. Проте коли програма починалася, облікова ставка НБУ, тобто "ціна", за якою банки отримують гроші від регулятора, становила 6% - на один відсотковий пункт менше "доступної іпотеки". А вартість іпотечних кредитів на загальних умовах становила від 14% до 17%.

Впродовж року НБУ був змушений постійно підвищувати облікову ставку, щоб угамувати інфляцію, яка перевищила 10%. Тож на кінець року облікова ставка зросла до 9%, тобто стала на 2 відсоткові пункти більшою за ціну "доступної іпотеки".

Звісно, і на початку програми не йшлося, що якийсь із банків позичатиме гроші під 7% за свій рахунок. Зрозуміло, що різниця з ринковими ставками компенсується із державного бюджету, а значить - із коштів платників податків. І впродовж року ця "решта" теж зросла - для банків умови участі в програмі покращилися із 16% до 18%, які вони насправді можуть брати за кредитування купівлі житла за президентською програмою.

Річну циклічність, як виглядає, мають й ініційовані президентом програми підтримки. Рік тому йшлося про виплату 8 тисяч гривень тим, хто постраждав від карантинів. На це влада планувала витратити до 10 млрд грн з бюджету.

Наприкінці цього року виплати почнуть отримувати повністю вакциновані - через програму "єПідтримка". На початку 2022 року до них можуть долучитися й вакциновані пенсіонери, щоб витратити віртуальну тисячу на ліки.

Лише на виплати президентської тисячі цього року буде спрямовано 8 мільярдів гривень. Доходи мають надійти від ПДВ - податку, кінцевим платником якого є будь-який покупець товарів у роздрібній торгівлі, тобто прості громадяни.

Президентський університет та виплати майбутнього

Є серед президентських ініціатив і такі, що цілять у майбутнє - як близьке, так і далеке.

31 травня цього року Володимир Зеленський підписав указ про створення "президентського університету". Міністр освіти Сергій Шкарлет згодом оцінив вартість нового навчального закладу, що готуватиме "людей майбутнього", у 7,2 млрд грн.

У бюджеті на 2022 рік на реалізацію проєкту "президентський університет" виділили майже пів мільярда гривень. Для порівняння: на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок в університетах - те, що у західних країнах називають "університетською наукою"і усіляко підтримують - передбачено 105 млн грн.

Як і президентський університет, з наступного року має стартувати ще один президентський проєкт - Українські національні авіалінії.

На статутний капітал цієї нової державної компанії у бюджеті наступного року заклали 1 млрд грн.

Але справжньою "фішкою" року, що минає, стала президентська ініціатива економічних паспортів для дітей, що народжуються від 2019 року - року його приходу до влади в Україні.

За задумом Володимира Зеленського, до свого повноліття ці діти мають отримати виплати на купівлю житла чи освіту із фонду майбутніх поколінь. Він вже подав відповідний законопроєкт до парламенту, і депутати планують почати його розгляд вже у січні наступного року.

Автори законопроєкту розраховують, що на кожну дитину, народжену з 1 січня 2019 року, держава робитиме внески у дві мінімальні зарплатні.

Якщо фонд майбутніх поколінь почне працювати з 2023 року, то, як розрахували його ідеологи, перший державний внесок до фонду становитиме майже 22 млрд грн (із розрахунку, що мінімальна зарплатня сягне 7 176 грн).

Автори закону вважають, що, за нинішньої демографічної статистики, у 2037 році, коли фонд має здійснити перші виплати, він оперуватиме сумою у понад 1,8 трлн грн, а виплати на кожного учасника фонду у той рік становитимуть 626 125 грн.

Оплачувати цю ініціативу збираються за рахунок доходів, які бюджет отримує від ренти - плати за використання надр, які нині успішно поповнюють бюджет і забезпечують фінансування інших видатків.

Цього року на тлі рекордних цін на сировину рентні надходження в бюджет значно перевищують план. Але цінова кон'юнктура може змінитися, і доходи від корисних копалин зменшаться так само стрімко, як і зросли.

"Оманливе враження"

"Українці повинні знати, що всі ці речі роблять за їхній рахунок", - каже виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Він є автором петиції, яка вимагає від влади в усіх інформаційних матеріалах про свої досягнення вказувати, що насправді вони фінансуються з бюджету коштом платників податків. При цьому підпис про це має бути не менше 25% площі самого повідомлення.

"Робота, яку чиновники та депутати повинні виконувати в щоденному режимі (будівництво доріг, об'єктів соціального призначення тощо) відповідно до умов найму роботодавцями (тобто виборцями), представляється як особисте досягнення окремо взятих людей, - йдеться у петиції. - При чому не вказується, за чий рахунок виконуються роботи, що може створювати у людей оманливе враження про джерела походження коштів на створення тих чи інших інфраструктурних об'єктів чи об'єктів соціального значення".

Автори петиції також зауважують, що під цю вимогу підпадають і об'єкти, що побудовані за кредитні кошти або кошти, отримані під державні гарантії, адже "держава отримує позики під гарантію майбутніх податкових надходжень, тобто державні позики також лягають на плечі платника податків".

Ще наприкінці листопада ця петиція набрала потрібні 25 тисяч підписів. А на початку грудня на неї відповів президент.

Мовляв, він підтримує ідею широко інформувати громадськість, зокрема, про джерела коштів на програму "Велике будівництво", яка, на думку президента, врятувала економіку України від рецесії:

"Завдяки масштабним державним інвестиціям у національну інфраструктуру у 2020 році Україна вперше за всю історію незалежності змогла стримати спад економіки у період рецесії на рівні нижче середнього порівняно з ключовими торговельними партнерами. Таким чином, можна стверджувати, що вперше за тривалий час кошти платників податків витрачаються з максимальною економічною ефективністю", - вважає президент.

Але для інформування громадськості про такі досягнення їхнім коштом президент пропонує не додавати відповідну інформацію у кожне повідомлення чи рекламу, а створити "окремий онлайн-ресурс".

"Це краще, ніж очікували", - каже про президентську відповідь Дмитро Боярчук і пояснює: від самого початку в ОП сприймали петицію "як прямий наїзд" і вбачали за нею щось політичне.

Насправді ж, каже економіст, CASE-Україна вже давно втілює ініціативу "ціна держави", у якій намагається пояснити, які податки платять громадяни України, і куди ідуть ці кошти.

Наразі ж більшість громадян не усвідомлюють, що саме вони фінансують державу Україна та її владу, а не влада "підтримує" громадян.

"Хіба що приватні підприємці наблизилися до розуміння цього", - каже Дмитро Боярчук, пояснюючи, що коли у влади з'являється нова ініціатива і під неї потрібні гроші, бізнес відчуває на собі наступну хвилю податкового тиску.

"А інші, може, й чули про те, що там щось нараховується на їхню зарплату на роботі, але те, що це вони платять, взагалі не бачать і не усвідомлюють, і не розуміють, про що мова".

А нерозуміння, хто і за що платить у державі, дорого обходиться громадянам.