Рада запустила податкову реформу Зеленського: скільки заплатять олігархи і прості українці

Рада ухвалила "податкову реформу Зеленського" - законопроект 5600, який передбачає кілька десятків податкових новацій.

Зокрема, він стосується адміністрування податку на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб, на додану вартість, а також стосується рентної плати та навіть доходів з продажу городини - і це далеко не повний перелік. Втім він далеко не такий довгий, як після першого читання.

До другого читання до проєкту закону внесли 11 тисяч поправок, із яких лише 127 були враховані. Але парламентська більшість вирішила розглядати законопроєкт за скороченою процедурою.

Під час його ухвалення злетіли кілька поправок, у змісті яких ще розбираються експерти.

 

Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року.

Навесні, коли уряд ініціював його розробку, законопроєкт називали антиолігархічним і пов'язували із ініціативою президента позбутися олігархів.

"Ми хочемо зробити так, щоб ті, хто був "дуже хитро зроблений", платили податки в нашій країні", - заявляв тоді міністр фінансів Сергій Марченко.

На етапі подання до парламенту стали говорити про те, що він є "антиахметівським" - за прізвищем Ріната Ахметова, якого називають найбагатшим українцем, - контрольована ним група SCM має потужні активи в енергетиці, металургії, добувній промисловості.

Коли ж став відомий текст проєкту закону і його ухвалили у першому читанні, підприємці назвали його таким, що посилює податковий тиск на бізнес.

Крім того, стало зрозуміло, що податкові новації можуть зачепити також простих українців.

В остаточному варіанті деякі із найбільш суперечливих норм зникли, але є й такі, що залишилися.

Дискусійний баланс

 

Офіційно закон має назву "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".

Проте що саме і з чим балансують не зовсім ясно навіть у головному науково-експертному управлінні Верховної Ради.

"Виникає питання, про яку "збалансованість бюджетних надходжень" йде мова - між джерелами бюджетних доходів, між доходами бюджетів різних рівнів чи між доходами та видатками бюджетів?" - йшлося у зауваженнях до законопроєкту.

Там також звертають увагу, що ініціатори закону ніяк не пояснили, навіщо всі ці зміни і чого від них очікує уряд.

Оглядачі ж припускають, що головна мета авторів з уряду - знайти додаткові джерела для наповнення бюджету, коли на тлі пандемії видатки ростуть, доходи скорочуються, а кошти від МВФ та інших міжнародних кредиторів затримуються.

Керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія визнав, що "ця законодавча ініціатива є дискусійною у суспільстві, а отже і серед депутатів як його представників".

Проте міністр фінансів називає зауваження "політичними спекуляціями".

"Ніби влада хоче притиснути чесний бізнес, зібравши в них максимальні податки. Це не відповідає дійсності, - заявив Сергій Марченко. - Запропоновані зміни торкнуться лише представників бізнесу, які протягом багатьох років звикли керуватися нормами, що були виписані спеціально під них та для їх збагачення".

Він також запевняє, що закон "не вплине на простих громадян, малий бізнес, який працює відкрито". Натомість бюджет отримає додаткові десятки мільярдів гривень щороку.

Після представлення в Раді проєкту бюджету на наступний рік стало зрозуміло, що податковий закон має "збалансувати" саме його і надати додаткові кошти на ті зміни, які депутати неодмінно закладатимуть у проєкт бюджету 2022 у другому читанні. А крім того, має запевнити МВФ у "збалансованості" українського бюджету.

То про які податкові зміни йдеться?

Рента та інше для великого бізнесу

промисловість

АВТОР ФОТО,UNIAN

Закон передбачає низку змін, які зачеплять великі промислові групи, серед яких за активами на першому місці - підприємства зі сфери контролю Рената Ахметова, - звідси й одна з назв закону - "антиахметівський". Проте зміни стосуються також інших персон із тих, кого президент Зеленський називав олігархами. А також просто великого бізнесу.

Насамперед йдеться про ренту на видобуток залізної руди, - вона вираховуватиметься не від собівартості, як це було раніше, а від ринкової ціни. Рентні платежі будуть прогресивними - що дорожчою буде руда, то вищими ставки.

Втім, пік цін на руду припав на весну цього року, і до осені вони поступово знизилися. Тож доходи від запровадження цієї норми можуть бути не такими, як очікували розробники проєкту закону.

Зростуть також і ставки екологічного податку - як за викиди у повітря, так і за скидання шкідливих речовин у воду. Щоправда, від первинної пропозиції щодо екоподатків ставки зменшилися від 200% до 10%.

Що з акцизами на "зеленку"?

сонячна електростанція

АВТОР ФОТО,UNIAN

У первинному варіанті проєкту закону була ще одна галузь, де податкові зміни могли зачепити підприємства Ахметова, і не лише його. Показово, що в процесі другого читання цю ініціативу прибрали.

Йшлося про запровадження 3,2% акцизу чи радше скасування пільги у вигляді несплати акцизу для виробників "зеленої" енергії.

Така ініціатива розглядалася ще рік тому на тлі проблем в електроенергетиці, коли держава заборгувала виробникам відновлювальної енергії близько 20 млрд грн відшкодування за "зеленим" тарифом.

Тоді уряд та виробники дійшли згоди про зниження тарифів на "зелену" енергію в обмін на погашення боргу та незмінність правил гри.

При обговоренні законопроєкту виробники заявили, що ці правила знову змінюються, і припустили, що розрахуватися по боргах уряд планує саме із коштів, що стягне у вигляді акцизів. А також погрожували судитися з урядом.

Представники чотирьох профільних асоціацій надіслали прем'єру, спікеру та міністру фінансів листа, в якому висловилися проти "нового" акцизу, називаючи його "додатковим зниженням "зеленого" тарифу".

Проти виступили і в компанії ДТЕК, що входить до SCM, і має найбільшу близько чверті - частку у "зеленій" електроенергетиці.

"Компанія не підтримує введення акцизу. Ініціатива призведе до порушення меморандуму про взаєморозуміння між профільними асоціаціями та урядом, що мав врегулювати проблемні питання у сфері "зеленої" генерації", - повідомляли у ДТЕК.

У підсумку в другому читанні депутати вирішили відмовитися від введення акцизу на "зелену" енергію.

Нові податки для селян

сільське господарство

АВТОР ФОТО,UNIAN

В законі є кілька новацій і для тих, хто працює в сільському господарстві.

По-перше, для тих, хто продає на базарі городину і отримує за це більше 12 мінімальних зарплат на рік (у 2021 році це 72 тис. грн), треба буде платити 18% податку на доходи фізичних осіб.

По-друге, закон передбачає зменшення мінімальної площі землі фермерського господарства, що дає право переходу на спрощену систему оподаткування з 2 до 0,5 гектарів - при тому, що для особистого господарства можна мати до 2 гектарів землі.

Крім того, запроваджується "мінімальне податкове зобов'язання", тобто заздалегідь визначена сума, яку аграрний виробник - людина або підприємство, які володіють землею або орендують її, користуються на правах емфітевзису - має сплатити незалежно від доходу.

Цей податок не стосуватиметься ділянок у межах населених пунктів.

МПЗ розраховуватимуть за формулою, яка передбачає, що сума всіх податків не може бути меншою за 5% від вартості землі. Ця норма діятиме з 2022 року, тобто перші МПЗ мають бути сплачені у 2023.

У науково-експертному управлінні Ради назвали таку новацію "дискусійною", адже "при встановленні МПЗ оподатковується не фактично отриманий, а умовно ймовірний дохід".

Та й сам цей дохід у сільському господарстві багато у чому залежить від сезону чи погоди. А там, де передбачити доходи важко, неодмінно з'являться податкові борги.

Все це може призвести до "зростання безробіття у сільській місцевості, відтоку робочої сили у міста та за кордон, зниження конкуренції та монополізації сільськогосподарського виробництва, зміни структури агровиробництва, товарної структури експорту-імпорту, зростання цінової пропозиції на внутрішньому ринку агропродовольства".

І найбільше це відіб'ється на малих фермерських господарствах, вважають у науково-експертному управлінні Ради.

А в Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП) попереджають, що запровадження мінімального податкового зобов'язання поглибить монополізацію у сільському господарстві:

"Зазначені норми будуть мати обтяжливий характер, в першу чергу, для фізичних осіб, малих фермерських господарств та для представників малого бізнесу, що займаються власним сільськогосподарським виробництвом. Вони орієнтовані не стільки на збільшення дохідної частини бюджету та додаткові надходження податків, скільки на перерозподіл ринку та його монополізацію".

Житло подорожчає?

житло

АВТОР ФОТО,UNIAN

Проєкт закону передбачав цілу групу податкових новацій для операцій з нерухомістю.

Одна з них, яка увійшла в остаточний варіант закону, стосується не так забудовників, як фізичних осіб.

Тим, хто хоче продати більше, ніж два об'єкти нерухомості за рік, доведеться платити 18% податку на доходи фізичних осіб замість нинішніх 5%.

Щоправда, під час другого читання цю норму пом'якшили. 18% стягуватимуть не з усієї суми, а з чистого доходу - різниці між ціною продажу та ціною попередньої купівлі об'єкту нерухомості.

В уряді вважають, що це має вивести з тіні спекулятивні операції з нерухомістю, які за останні роки сформували специфічний прошарок рантьє, що живуть з купівлі-перепродажу.

Натомість учасники ринку називають це одним із чинників, який підвищить ціни на житло для пересічних українців.

Після першого читання проєкт закону також передбачав скасування положення, згідно з яким операції постачання житла, крім їх першого постачання, звільняються від оподаткування ПДВ.

Забудовники одразу прямо заявили про подорожчання житла принаймні на 20% - спочатку на первинному, а потім і на вторинному ринку - після запровадження такої норми.

В остаточному варіанті закону від цього вирішили відмовитися, але уряд не вважає тему запровадження ПДВ при операціях з нерухомістю закритою.

Зокрема, міністр фінансів вважає, що скасування пільги з ПДВ стосуватиметься посередників на будівельному ринку, "які нічого не створюючи отримують шалені прибутки, а до бюджету не сплачують ні ПДВ, ні податку на прибуток".

"Звільнення від ПДВ продажу житла на вторинному ринку насправді використовується в будівельній галузі в схемах мінімізації сплати податків, що існують вже багато років", - пояснював міністр фінансів.

Для бізнесу і податківців

податкова міліція

АВТОР ФОТО,UNIAN

Проєкт закону передбачав низку змін у відносинах податківців з підприємцями. Проте в остаточному варіанті найбільш скандальні з них прибрали або підкорегували.

Йдеться про ініціативу застосовувати податкову заставу для стягнення податкових боргів, а також про заборону керівникам підприємств виїжджати за кордон, якщо підприємство чи фірма має податковий борг у понад 1 млн грн.

Це можна зробити лише через суд з правом керівника на апеляцію та касацію. Разом із тим, закон також передбачає створення "Реєстру керівників платників податків-боржників".

Як зазначили у головному юридичному управлінні Верховної Ради, йдеться "фактично про накладення санкцій на фізичну особу за податковий борг юридичної особи ..., що не відповідає частині другій статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер".

Неприємною для бізнесу може бути і норма про обмеження перенесення збитків минулих років на поточний період. Щоправда, до другого читання цю норму дещо пом'якшили, але не скасували. Обмеження суми списання становить 50% за один рік.

Повністю може списуватися сума, якщо вона не перевищує 10% від поточного фінансового результату компанії чи підприємства. В уряді вважають, що перенесення збитків дозволяло деяким компаніям ухилятися від сплати податку на прибуток.

В остаточній версії закону депутати також надали право платникам податків та податковим органам здійснювати аудіо- та відеозаписи податкових перевірок. І ті, й інші зможуть використовувати ці записи у судах, якщо оскаржуватимуть дії іншої сторони.

Попри це у Європейській Бізнес Асоціації вважають, що в законі все ще є норми, шкідливі для бізнесу. Напередодні розгляду проєкту закону в Раді у ЄБА закликали депутатів не підтримувати його.

Там кажуть, що у деяких питаннях бізнесу вдалося досягти компромісу із депутатами, але "більшість коментарів почуто не було". Зокрема, йдеться про обмеження на перенесення збитків попередніх років, обмеження терміну на оскарження блокування податкових накладних, запровадження суттєвих змін без додаткового перехідного періоду у розрахункових операціях.

"Бізнес наголошує, що законопроєкт не враховує позицію бізнесу, ігнорує принципи стабільності, можливості довгострокового планування й прогнозованості державної політики та матиме негативний вплив на сумлінних платників податків", - вважають в ЄБА.

Проти запропонованих урядом податкових змін висловилися і в українській спілці промисловців та підприємців. І в першу чергу там звертають увагу, що ухвалення закону зараз порушує принцип стабільності податкового законодавства, адже будь-які податкові зміни не можуть вноситися пізніше, ніж за пів року до початку нового бюджетного року.

В УСПП вважають, що парламент затвердив норми, що "посилять монополізацію ринку, збільшать дискримінацію малого бізнесу".

А поставлена урядом мета - збільшити доходи бюджету - буде досягнута не завдяки розвитку та зростанню економіки, а завдяки посиленню тиску на бізнес.

Разработка, продвижение и маркетинг сайта: Digiflow