"Прорив" чи "хрест на суверенітеті". ЗМІ про домовленості Путіна та Лукашенка

Нові домовленості Володимира Путіна та Олександра Лукашенка про подальшу білорусько-російську інтеграцію викликали у ЗМІ жваві дискусії про майбутнє Білорусі як суверенної держави.

Незалежні білоруські аналітики попереджають, що хоча результати переговорів двох президентів у Москві стосуються лише економічних питань, Кремль і досі не відмовився від планів домогтися від Білорусі політичної інтеграції, яка цілком може "поставити хрест" на суверенітеті країни.

З цим погоджуються і західні газети, які зазначають, що хоча про політичну інтеграцію домовленостей поки що немає, результати переговорів цілком можуть наблизити Москву до ще більшого контролю над Мінськом, а у перспективі, можливо, і до об'єднання країн.

Натомість російська преса називає зустріч результативною - мовляв, двом президентам вдалося закласти фундамент для подальшої інтеграції, яка хоча і триває повільніше, ніж хотілося б Кремлю, але і не "буксує".

Путін і Лукашенко зустрічалися в Москві 9 вересня. Після переговорів вони оголосили про уніфікацію законодавства в економіці, створення єдиного фінансового ринку, гармонізацію податкового і митного законодавства, валютного регулювання та інших питань.

Білоруські ЗМІ: "Прорив" чи шлях до "повного підпорядкування"

У білоруських державних ЗМІ результати переговорів називають надзвичайно успішними, наголошуючи, що "принципові рішення" нарешті ухвалили.

"Робочий візит президента Білорусі в Росію став без перебільшення проривним для союзного будівництва", - зазначає головна державна газета "Беларусь сегодня".

А от незалежні білоруські аналітики особливого позитиву для країни в результатах зустрічі не вбачають.

Політичний експерт Олександр Класковський наголошує, що хоча 28 схвалених програм з поглиблення інтеграції, на перший погляд, стосуються лише економіки, Кремль не приховує планів домогтися від Мінська і політичної інтеграції, яка, згідно з угодою 1999 року про Союзну державу, має включати впровадження єдиної валюти та створення наднаціональних органів влади.

"Словом, той набір, який фактично ставить хрест на білоруському суверенітеті", - констатує аналітик.

Він зазначає, що зважаючи на різницю між рівнями впливу і потужності двох країн, така інтеграція означатиме "повне підпорядкування Білорусі Кремлю".

Хоча Лукашенко намагатиметься протистояти такому розвитку подій, шансів в нього небагато, адже в умовах майже повної світової ізоляції Росія залишається для нього головним партнером і союзником.

"Користуючись як ніколи складним положенням партнера, Кремль домагатиметься свого як не києм, то палицею", - вважає пан Класковський.

Хоча політичної інтеграції поки що не планується, можливість створення єдиного парламенту Путін на переговорах згадав, зазначає білоруське видання "Ежедневник".

Але на думку сайту, виконання пунктів угоди, прописаних аж у 1999 році, буде нелегким завданням.

"За результатами зустрічі Лукашенко та Путін домовилися "завести 22-річну автівку", тобто почати виконання пунктів угоди 1999 року про створення Союзної держави. Питання тільки в тому, чи поїде ця стара конструкція, беручи до увагу нинішні погодні умови навколо Білорусі. Цікаво також, на якому паливі працюватиме двигун "старої колимаги", пише видання.

Російські ЗМІ: Інтеграція повільна, але й не буксує

Російський "Коммерсант" називає переговори президентів "першою за багато років результативною зустріччю Володимира Путіна та Олександр Лукашенка", але водночас наголошує, що таке враження може бути оманливим.

Як з'ясувалося після переговорів, впроваджувати єдину валюту у Союзній державі поки що не планують через розбіжності про те, в якій з двох країн перебуватиме емісійний центр, пише кореспондент газети Андрій Колесніков.

 

За його словами, лідери двох країн виглядали "задоволеними один одним, внутрішніх проблем, в тому числі й політичних, тепер наче і не існувало".

"Виднілася політична інтеграція. Для неї, як пояснював Володимир Путін, тепер закладено фундамент", - наголошує автор.

Але загалом інтеграція Росії та Білорусі просувається повільніше, ніж того хотілося б Москві, але й не буксує, зазначає російський політолог Андрій Кортунов у коментарі для газети "Ведомости".

"Не було зроблено інституціональних кроків, також Союзній державі не вдалося розробити координаційні механізми та підвищити рівень взаємних інвестицій. Такий статус-кво більш ніж влаштовує Білорусь, а російське керівництво поки що не має наміру тиснути на союзників, вимагаючи більшого", - цитує експерта видання.

За словами Кортунова, простору для маневру у зовнішній політиці у Лукашенка більше немає, адже через тиск з боку західних країн йому доводиться спиратися на Росію в економічному сенсі.

На складні відносини Білорусі с Заходом звертають увагу і "Известия". Газета посилається на експертів, які кажуть, що реалізація програм "дасть потужний поштовх соціально-економічному розвитку двох країн, особливо в умовах санкційного тиску з боку Заходу".

До того ж як заявив газеті політичний експерт Денис Денісов, і Москва, і Мінськ занепокоєні "розширення НАТО на схід" і розміщенням інфраструктури альянсу поблизу кордонів двох країн.

"За словами експерта, вироблення єдиних підходів і базових принципів зовнішньої та оборонної політики двох країн відіграє важливу роль у нинішній ситуації", - пишуть "Известия".

Західні ЗМІ: Крок до об'єднання країн

Західні газети сходяться у тому, що хоча про повноцінну політичну інтеграцію поки не йдеться, зустріч двох президентів стала кроком до ще більшого контролю Москви над Мінськом, а у перспективі, можливо, навіть і до об'єднання країн.

Як зазначає американська Wall Street Journal, після минулорічних виборів Лукашенку доводиться балансувати між залежністю від Москви та намаганням зберегти суверенітет своєї країни.

"На даному етапі розвитку стосунків між Білоруссю та Росією правильніше буде говорити не про зменшення формального суверенітету, а про обмеження незалежності Білорусі в економічній, зовнішньополітичній та військовій сферах", - каже газеті білоруський аналітик Єгор Лебедок.

Як кажуть експерти, є і інші способи тісніше прив'язати Білорусь до Росії, наприклад, коштом створення навчально-бойового центру спільної підготовки Військово-повітряних сил та військ протиповітряної оборони.

"Лукашенко став набагато більш вразливим, - цитує видання білоруського аналітика Євгена Прейгермана. - Він показує, що досі має вплив і прагне боротися за те, що вважає своїми інтересами та інтересами країни, але, звичайно, це тепер робити набагато складніше".

За словами New York Times, на переговорах Путін кинув своєму союзнику "рятувальний круг" у вигляді обіцянок дешевого газу та нових кредитів.

І хоча на зустрічі два президенти окреслили "контури" плану подальшої інтеграції, більш дискусійні політичні питання залишили на потім.

"Ці оголошення стали ще одним сигналом від Кремля, що він і надалі підтримуватиме білоруського лідера попри шквал критику з боку Заходу щодо порушень прав людини в країні. Вони також довели, що Путін прагне не дозволити Білорусі піти шляхом своєї південної сусідки України і перейти з російської орбіти у західну", - констатує New York Times.

Разработка, продвижение и маркетинг сайта: Digiflow