Як виживає Київ в умовах війни, чи можливі блекаут і наступ з Білорусі: інтерв'ю з Миколою Поворозником Як виживає Київ в умовах війни, чи можливі блекаут і наступ з Білорусі: інтерв'ю з Миколою Поворозником

Що буде з метро на Виноградар та будинками Києва, які постраждали від ракетних ударів ворога, і як виживає столиця в умовах війни: найцікавіше від Миколи Поворозника, першого заступника голови КМДА.

Київ виживає в умовах війни. Комунальні служби швидко ліквідовують наслідки ворожих обстрілів. Тим часом місто готується до нових ракетних ударів, а також можливого повторного наступу з Білорусі. Сайт ТСН. ua поговорив на ці, та інші теми з Миколою Поворозником першим заступником голови КМДА. Він розповів, що відбувається з пошкодженими будинками у Києві, чи будуватимуть метро на Виноградар, та чи з’явиться військовий цвинтар на Лисій горі.

Київ пережив найстрашніший рік у своїй історії. Які драматичні моменти року що минув довелось пережити особисто вам, що найбільше вразило?

Кожен день був по-своєму драматичним. Веселих днів у нас точно не було. Згадати є що - і обстріли об’єктів критичної інфраструктури, житлових будинків, і відсутність світла на кілька днів… Всі ці моменти були дуже складними для міста. В лютому та березні минулого року була реальна загроза оточення міста і потрібно було забезпечити Київ харчуванням і всім необхідним. Тобто важких ситуацій вистачало. І зараз є не дуже прості моменти, але разом з тим - у нас є розуміння як діяти, що саме робити і як жити. Ми весь час готувалися до найгіршого, але це «найгірше» не ставалося. Тому, рухаємося далі! Я дякую за роботу всім комунальникам, транспортникам, медикам, вчителям, бізнесу! Всі кияни працювали і працюють як єдиний організм!

Було багато розмов про відміну заборони роботи громадського транспорту під час повітряної тривоги в Києві. Чи дозволять маршруткам курсувати в місті під час тривоги?

Гадаю, що ні. Де повинна бути людина під час повітряної тривоги? Правильно, в укритті! Тому ми даємо можливість людям, вийти з громадського транспорту та пройти до укриття задля збереження власного життя та здоров’я. Ми даємо можливість, а далі – це вже відповідальність кожного. Знаючи ситуацію з частими обстрілами в столиці, та влучаннями в інфраструктурні об’єкти, я би не рекомендував їздити біля них під час повітряної тривоги на громадському транспорті чи в маршрутках. Згадайте приліт ракети по телевежі в березні. Щоб було, якби в той момент там приїзжав автобус або тролейбус?! А розбитий ракетою тролейбус на вулиці Кирилівській? Дякувати Богу, цей тролейбус був порожній та їхав в депо. Тому можемо багато моделювати та вигадувати, але під час повітряної тривоги люди мають бути в укриті!

Чи будуть у столиці створювати укриття на зупинках громадського транспорту, як це роблять в Ізраїлі. Коли може з’явитись перше таке укриття?

Для того щоб встановлювати ті чи інші укриття, вони мають бути виконані по відповідним стандартам та нормам. Там має бути чітко прописано:

1) на скільки людей розраховане таке укриття;
2) люди там мають сидіти, чи стояти;
3) має там бути туалет, чи ні;
4) якою буде категорія міцності такого укриття.

У нас поки немає відповідних державних стандартів на такі укриття. А просто поставити бетонні блоки і назвати «укриттям» – це не вихід. І я б такого не робив. Не дай Бог, щось прилетить в таке укриття і там загинуть люди, одразу будуть питання: хто і на яких підставах їх встановлював в місті.

Мають бути розроблені державні стандарти для такого типу пунктів укриття на зупинках транспорту. Тільки після цього місто зможе їх розроблювати і встановлювати, чітко дотримуючись всіх рекомендацій. Зараз потрібно користуватись стандартними та наявними укриттями – підземні пішохідні переходи, паркінги, станції метро.

Чому станції метро «Майдан Незалежності» та «Хрещатик» були закриті для пасажирів 10 місяців, в чому причина?

В Києві було багато закритих станцій метрополітену. А деякі частини підземки з початком війни взагалі не працювали. Все це робилося з міркувань безпеки, охорони та оборони міста Києва. Був час, коли червона лінія не працювала від станції «Шулявської». Станції метро закривались після консультацій з правоохоронцями, військовими. І відкривались вони також після погодження з ними. На сьогодні відкриті майже всі станції Київського метрополітену. Нещодавно відкрили «Майдан Незалежності» та «Хрещатик». Небезпека залишається. Але зазначу, що на даний момент до міста повернулась значна кількість киян. Навантаження на Київський метрополітен значно збільшилось і воно дуже серйозне як для цього виду транспорту. Враховуючи, що станції «Хрещатик» та «Майдан Незалежності» ще й пересадочні вузли, їх роботу відновили, аби зробити користування підземкою стало зручнішим для киян.

Багато киян просять відкрити на станціях метро другі виходи, які стоять закритими від лютого минулого року. Наприклад, на станціях «Позняки», «Осокорки», «Контрактова площа».

Вони залишаються закритими задля безпеки пасажирів. Такі було отримано рекомендації від правоохоронців та військових. Як тільки вони змінять своє рішення, другі виходи на станціях відкриють. Місто в цьому теж зацікавлене аби люди отримували комфорт від громадського транспорту.

Точилося багато розмов стосовно будівництва метро на Виноградар. Що насправді відбувається з цим довоєнним проектом міста і чи є шанс, що роботи по будівництву метро відновляться?

Місто не відмовилось і не відмовляється від проектів, які були заплановані до війни. Роботи по будівництву метрополітену на Виноградар будуть продовжені. Також будуть продовжені роботи по оновленню інфраструктури, а це мости, транспортні розв’язки, школи, дитсадочки, парки, лікарні. Все це ми обов’язково будемо робити.

Але вже після перемоги?

Ні, не зовсім так. Є такі об’єкти, які не можуть чекати. Їх потрібно підтримувати в належному стані, щоб це не привело до руйнації. Наприклад, розриті тунелі метрополітену, вони можуть просто обвалитися. Тому потрібно проводити роботи аби зберегти у робочому стані те, що ми вже побудували на даний момент.

Зараз часто говорять і пишуть про можливість повторного наступу окупантів з Білорусії. Наскільки Київ готовий до можливої облоги?

Проведено величезну роботу. Я не хочу зараз називати скільки було збудовано в кілометрах фортифікаційних та інших оборонних споруд навколо столиці. Було потрачено багато сил, засобів, а також коштів. Тут були задіяні сили армії, області та безпосередньо міста. Командуванням сухопутних військ і оборони міста Києва докладають дуже багато зусиль аби убезпечити місто від можливого сценарію, який ми вже проходили в лютому минулого року. І гадаю, у них все вийде на 100%.

Тобто місто усім забезпечено? Продуктами, їжею, іншими ресурсами?

Я вам чесно скажу, від голоду ми в Києві точно не помремо. Проблем з логістикою та доставкою як у лютому та березні минулого року, точно не буде. Враховуючи активну роботу наших підприємців, промисловості та іноземних партнерів - ресурсами місто забезпечено. У Києва є певні стратегічні запаси, їх вистачить на перший період. Ми вже працюємо не з чистого листа, як це було у лютому 2022, а маємо власні напрацювання та досвід роботи в умовах війни. Тому готові до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

Чи готовий Київ до повного блекауту? Як буде жити місто в разі повної відсутності електроенергії та тепла?

Київ вже пережив відсутність електрики, якої не було декілька днів після прильоту російській ракет. Тому – відповім, ми готові до різних сценаріїв розвитку подій. Наша основна задача робити все можливе аби зберегти у місті водопостачання та теплопостачання, а також послуги, які неможливо відкласти на завтра – медичні, аварійні роботи, часткову роботу громадського транспорту. На цьому зараз і сконцентрована вся робота комунального та державного секторів міста.

Все дуже швидко ремонтується після ракетних ударів, закуповуються генератори і мобільні котельні, розробляються і обладнуються нові маршрути для подачі електроенергії. Тому слово «блекаут» вже не таке страшне, як раніше. Воно просто є у нашому лексиконі, але місто робить все аби він у Києві не настав.

Так, звичайно, нам може бути важко, після нових ракетних ударів. Але ситуація вже не є такою безнадійною. Ми будемо все робити щоб зберегти весь комплекс тепло та водопостачання столиці. Навіть готові до того, що доведеться зливати воду з системи обігріву будинків. А для обігріву громадян будуть задіяні пункти обігріву, які вже назвали «Пунктами незламності». Ми вже готові до всіх викликів, які будуть перед нами стояти. Навіть до того, що з середини лютого будемо жити без загрози повного блекауту.

Чи буде в Києві створене Національне військове кладовище? Де саме в місті воно може з’явитися?

Так, таке кладовище має бути облаштоване в столиці! Гадаю, що в цьому питанні нам потрібно вже від слів переходити до конкретних дій.

Місто пропонувало місце для проведення почесних поховань поруч з Бабиним Яром, але Кабінетом міністрів було прийняте інше рішення, і воно було підтримане Київрадою, про облаштування Національного військового кладовища на Лисій горі в Печерському районі. Зараз дискусії з цього приводу точаться між опонентами. Але на мою думку, нам уже потрібно переходити від розмов до конкретних справ. Потрібно достойно вшановувати пам'ять полеглих героїв. Це має буди меморіальне місце і точно не на околиці столиці.

Київ - єдине місто, де взялися відбудовувати житлові будинки пошкоджені в наслідок ракетних ударів ворога. Яка загальна кількість пошкоджених та відбудованих об’єктів?

З будинків які сильно пошкоджені в наслідок ракетних ударів ворога лише три залишились не відремонтовані – це два будинки на «Львівському кварталі». Там роботи продовжаться, коли дозволять погодні умови. Та будинок на вулиці Жилянській. По ньому є висновок відповідної комісії, що він не може бути відновленим.

По решті будинків, роботи будуть закінчені цього року. Є також будинки, які постраждали від останніх прильотів. Там пошкоджені – дахи, вікна, балкони. Поки вони лишаються закриті плівкою та плитами. Готуються відповідні документи і як тільки дозволить погода комунальні службі розпочнуть ремонтувати вікна та дахи.

Решта будинків, які були сильно пошкодженні ракетними атаками, наприклад, на вулиці Чорнобильській, Богатирській, Кошиця, вже відновленні і люди повернулись до своїх помешкань.

З приводу будинку на Жилянській багато нарікань на владу. Активісти кажуть, що будинок необхідно зберегти, мовляв, відновлювали і більш постраждалі від ракетних ударів будинки. Чому так вийшло?

Зрозумійте – це не наші примхи. Висновки експертиз з’являються не від нашого бажання або небажання. На висновку експертів стоять десятки печаток та підписів відповідних фахівців. Будинок старий в ньому деревинні перекриття, його просто неможливо відбудувати. І нічого на його місці будувати не будуть – там замала для цього ділянка. Ніякого будівництва там не буде. Зараз відповідні рішення та пропозиції запропоновані мешканцям постраждалого будинку, вони визначаються. На мою думку дім на Жилянській потрібно знести, а на його місці розбити сквер та поставити знак в пам’ять людей, які там загинули. І на цьому закінчити цю історію.

/по матеріалам ТСН та КМДА/