Місяць зернової угоди: невизначеність залишається

Експорт зерна з України повільно набирає обертів. Міжнародна спільнота сподівається врятувати від голоду мільйони людей. Але українські фермери і за місяць після розблокування портів не можуть зітхнути з полегшенням.

Кілька десятків кораблів вийшли з деблокованих українських портів Одещини, відколи 22 липня у Стамбулі за посередництва Туреччини і ООН було підписано угоду, що відкрила шлях експорту зерна. Один з найперших кораблів був зафрахтований ООН в рамках Продовольчої програми, аби перевезти 23 тисячі тонн пшениці до охопленої голодом Ефіопії. Загалом же, за даними Адміністрації морських портів України, на міжнародні ринки надійшли понад 600 тисяч тонн зерна. У відомства амбітні плани: вже невдовзі довести кількість суден, що виходитимуть із зерном з портів Одеси, Южного і Чорноморська до ста на місяць. До цього, однак, ще далеко.

Судноплавні компанії не поспішають

Більшість кораблів, що вийшли "зеленим коридором" через Стамбул за перший місяць, лише вивозила після тривалого простою зерно, завантажене ще напередодні війни. "Темпи контрактування нових партій поки не дуже високі. Ринок не надто довіряє росіянам і очікує сюрпризів. При цьому ставки фрахту дуже коливаються навіть впродовж дня. Ми бачимо неоднозначні сигнали від Російської Федерації - то вони стріляють по Одеській області, то по порту Миколаїв, то їхні бойові літаки заходять на територію, де проходять зернові шляхи. Тому ринок у напруженні", - констатує Павло Мартишев з Київської школи економіки (КШЕ).

У дослідженні КШЕ, оприлюдненому на початку серпня, Мартишев з колегами за оптимістичним сценарієм прогнозували додаткові надходження від експорту зерна завдяки розблокуванню портів на рівні 5,5 мільярда доларів. Однак поки такий сценарій далекий від реалізації.

Зафрахтоване ООН судно MV Brave Commander вивезло з порту "Південний" зерно для Ефіопії, де люди потерпають від голоду

Величезні надбавки за ризик

Геннадій Іванов, виконавчий директор компанії BPG Shipping, точно знає, як перевозити вантажі в умовах війни. Протягом десяти років він шукав кораблі для перевезення продовольства до охопленого війною Ємену. Тепер Іванову треба знаходити судновласників, які в умовах війни вивозитимуть зерно з його рідної Одеси. "Судновласників, які мають системний досвід роботи у потенційно небезпечних зонах, таких як Ємен або Західна Африка, і також готових розглядати вхід в Україну, - меншість на ринку. Вони розуміють, що фрахтові ставки значно вищі, ніж, наприклад, у сусідній "мирній" Румунії чи Болгарії", - каже менеджер з морських перевезень.

Іванов налаштований оптимістично: що довше без інцидентів триватиме експорт зерна "зеленим коридором", то більше судновласників наважуватимуться заходити в українські порти. "На момент підписання зернової угоди озвучені страховиками очікування страхової ставки були чотири-п'ять відсотків від застрахованої вартості судна на період сім днів. Сьогодні ставки страхування становлять від одного до півтора відсотків від застрахованої вартості судна на період сім днів - це близько 200-270 тисяч доларів на тиждень", - зазначає фахівець.