Ціни будуть високими, а тарифи зростуть і без вторгнення Росії - НБУ

Падіння гривні зумовлене переважно психологічним чинником - страхом вторгнення Росії в Україну, вважають в Нацбанку.

Але навіть коли цієї загрози вдасться уникнути, українцям доведеться ще тривалий час жити із високими цінами та тарифами.

І на це є свої причини.

Ризик вторгнення

"Нагнітання інформаційного фонду навколо потенційної військової агресії позначається на падіння вартості українських активів, - каже голова НБУ Кирило Шевченко. - Геополітичне напруження може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів, перешкоджати інвестиціям в економіку".

Водночас у банку наголошують, що ситуація є "турбулентною, але не панічною", й вже є ознаки стабілізації. Там кажуть, що на відміну від інших криз нині населення та внутрішні інвестори поводяться більш спокійно, ніж іноземні.

За словами заступника голови НБУ Сергій Ніколайчука, від початку року нерезиденти позбулися українських ОВДП на понад 6 млрд грн, які й вилилися на валютний ринок - інвестори хотіли вивести гроші з України.

У головному банку кажуть, що мають план на випадок загострення ситуації, але наразі не бачать ознак того, що його доведеться застосовувати. Жодних обмежень на зняття готівки чи обмін валюти не запроваджуватимуть.

НБУ буде лише "згладжувати коливання" на валютному ринку, але не намагатиметься тримати курс за рахунок масованих валютних інтервенцій. Проте від початку цього року НБУ вже продав понад 750 млн доларів зі свої резервів. Це на пів мільярда доларів більше, ніж у грудні минулого року.

"Коли буде деескалація, валютний ринок швидко стабілізується", - заявив заступник голови Нацбанку Олексій Лунін.

Крім різкого падіння гривні, можливість вторгнення Росії до України призвела і до знецінення інших українських активів, передусім державних цінних паперів. Натомість відсоток за ними - плата за ризик - різко зріс.

За даними НБУ, запозичення на внутрішньому ринку в ОВДП стали коштувати 16-17%. А на зовнішньому "досягли стресового рівня", через що доступ до зовнішніх запозичень припинився, поки що тимчасово, вважають у Нацбанку. На цьому тлі ще більше зростає важливість співпраці із міжнародними кредиторами.

Тривала інфляція

Навіть якщо ризик вторгнення Росії до України вдасться відвернути, цей рік буде непростим для української економіки.

Головною проблемою буде зростання цін.

Великі економіки, передусім США, згортають свої програми підтримки на час пандемії. Це означає не лише, що долар дорожчає після тривалого періоду "дешевизни". Це означає, що принаймні частина інвесторів підуть із ризикованих ринків, як Україна, щоб повернутися до більше надійних активів у США.

Другою, але не менш важливою проблемою є те, що ціни на енергоносії навряд чи сильно зменшуватимуться порівняно із рекордними рівнями минулого року.

Це змушуватиме виробників також підвищувати ціни. А тарифи, які українському уряду вдалося обмежити на опалювальний сезон, почнуть зростати до "економічно обґрунтованого рівня".

"Світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося, Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, але й потребуватиме поступового перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги, - каже голова НБУ. - Зберігатиметься і ціновий тиск з боку країн-торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень."

Щоб стримати інфляцію, НБУ вирішив ще більше підвищити облікову ставку. Там не приховують, що і надалі готові її підвищувати.

Це означає, що вартість грошей для економіки, кредитні ставки теж зростуть.

Все це разом ще більше пригальмує економічний розвиток.

НБУ вже погіршив свій попередній прогноз для росту ВВП, знизивши його із 3,8% до 3,4%. А прогноз самої інфляції на 2022 рік підвищив із 5% до 7,7%.