Укриття: чи можна покращити ситуацію ще під час війни?

До укриттів роками нікому не було діла

За даними Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) України, на початку 2022 року в Україні обліковувалося 21090 захисних споруд цивільного захисту, з яких 74 відсотки було оцінено як готові та обмежено готові до використання за призначенням, 26 відсотків - не були готові взагалі. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення ДСНС повідомляла про цю проблему і відзначала, що найгірший стан готовності захисних споруд тоді був у Полтавській, Київській, Сумській та Харківській областях. Та й взагалі, у всіх цих існуючих захисних спорудах могли укритися лише 10 відсотків населення України, відзначив у розмові з DW керівник департаменту цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій України Віктор Вітовецький. Інші люди змушені ховатися від повітряних ударів російських військ у спорудах подвійного призначення, таких як парковки, підвали багатоповерхівок або у найпростіших укриттях. "Ця тема ніколи і нікому не була цікава. Належної уваги створенню захисних споруд не приділялося десятки років. На це завжди не вистачало коштів. Війна змусила переглянути ставлення до цивільного захисту", - каже Вітовецький.

Нові будинки обов'язково обладнуватимуть бомбосховищами

Наприкінці липня Верховна Рада ухвалилазакон щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Документ, серед іншого, передбачає обов'язкове розміщення споруд цивільного захисту (укриттів, сховищ, бомбосховищ) під час будівництва об'єктів, на яких постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 людей. Наприкінці серпня закон вже підписав президент Володимир Зеленський. "Відтепер нове житло, яке будуватиметься в Україні, повинно мати власне бомбосховище або доступ до укриття, яке розташоване неподалік. Містобудівна документація повинна містити розділ про інженерно-технічні заходи цивільного захисту", - прокоментувала одна з ініціаторок закону, заступниця голови профільного парламентського комітету Олена Шуляк. Вона додала, що без розділу про планування укриттів, захисних споруд чи бомбосховищ містобудівна документація затверджуватися не буде. Важливою новацією є те, що всі нові сховища та укриття відтепер мають бути доступними для людей з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення.

Натомість збудованих будинків це не стосується, пояснює виконавчий директор Офіс ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань, оскільки закон не може мати зворотної сили. Він вірить в перемогу України у війні Росії та переконаний, що закон зможе повноцінно запрацювати лише коли в країні розпочнеться масштабна відбудова. "Все закладається на рівні проекту і робиться на етапі "котловану". Якщо будинок збудований, то його важко перепланувати чи перебудувати, аби там з’явилося не спроектоване раніше укриття", - констатує експерт.

Доступ до укриттів полегшився, але чи це допоможе?

Однак війна в Україні триває зараз і саме зараз людям немає де укриватися від ракетних обстрілів. То що робити з цим зараз? В законі тепер передбачено, що в разі оголошення режиму підвищеної готовності до надзвичайної ситуації,  надзвичайного стану чи особливого періоду сховища та укриття, незалежно від форми власності, повинні приводитися у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин. Також депутати цим законом дозволили балансоутримувачам захисних споруд та укриттів, що перебувають у державній чи комунальній власності, у воєнний час розривати з орендарями договори довгострокової оренди на ці приміщення в односторонньому порядку за двох умов: якщо був порушений порядок використання укриття у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб, або якщо орендар не виконав вимог привести захисну споруду цивільного захисту у готовність до прийому населення протягом 24 годин з моменту оголошення надзвичайного стану чи особливої ситуації. "Це вирішує проблему з орендарями, які зайняли приміщення цивільного захисту, які мають використовуватися, як укриття і мають там бари, стортзали чи офіси ніхто не планував звільняти ці приміщення ", - пояснює Олексій Дорогань, - "але мешканці будинків стикнулися з тим, що 24 лютого ці приміщення були захаращеними, закритими, орендарів немає і багатьом довелося власноруч незаконно зривати двері в це приміщення, аби можна було укритися від небезпеки". Зараз, за його словами, ситуація має змінитися, адже в законі зазначено, якщо орендар відмовляється звільнити захисну споруду цивільного захисту  чи її частину або неможливо встановити місцезнаходження орендаря, то до такої споруди здійснюється доступ без отримання згоди її користувача.

Потрібна реальна відповідальність за бездіяльність

Але ДСНС наголошує, що цих законодавчих змін все одно не достатньо. Попри те, що в Україні є Кодекс цивільного захисту, де детально прописаний увесь комплекс заходів з підготовки захисних споруд, їх використання під час надзвичайного стану чи особливого періоду, однак на практиці всі ці документи не працюють. "Цей кодекс дії з 2011 року. Там все чітко розписано, хто відповідає за укриття населення, які категорії населення де мають укриватися. Але питання в тому, як все це виконується", - констатує керівник департаменту цивільного захисту  ДСНС України Віктор Вітовецький.  Він вказує на те, що нині за порушення правил підготовки захисних споруд та укриттів передбачені штрафи від кількох сотень до кількох тисяч гривень, що не є адекватною мірою покарання, тому до підготовки споруд цивільного захисту так недбало ставилися ті, хто за них відповідає. Натомість ситуацію мають змінити законодавчі новації,  які зараз розробляє ДСНС. Там хочуть, аби за бездіяльність у сфері цивільного захисту можна було притягувати не тільки до адміністративної відповідальності, а й до кримінальної. "Ми хочемо, аби відповідальність була реальною, в залежності від тяжкості обставин. От зараз загинула людина, якщо в суді буде доведено, що це сталося через бездіяльність посадової особи, яка не забезпечила укриття, тоді буде це категоруватися, як злісне невиконання повноважень щодо цивільного захисту. Зараз ми працюємо над розробкою санкцій", - прокоментував Вітовецький.