Воєнний стан в Україні. Як це працює

В Україні після нападу Росії та обстрілів усіх регіонів ввели воєнний стан.

Зранку президент Росії оголосив про початок операції проти України.

З 5 ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України.

Також відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій ліній кордону з Росією та Білоруссю.

Раніше Росія визнала незалежність "ДНР" і "ЛНР" і оголосила, що направить туди війська для "підтримання миру". 23 лютого лідери бойовиків попросили Путіна про допомогу.

Росія визнає кордони бойовиків у межах цілих Луганської і Донецької областей, а тому можна очікувати спроби Росії захопити території, які контролює Україна.

Воєнний стан в українській історії запроваджували лише один раз. В кінці листопада 2018 року Росія захопила біля Керченської протоки три українські військові кораблі. Відповіддю Києва стало запровадження часткового воєнного стану в 10-х прикордонних областях строком на 30 діб.

Щоправда, обмеження на цей період були ухвалені в скромному вигляді: без комендантської години, без цензури медіа і без мобілізації військовозобов'язаних.

В 2021 році законодавство про воєнний стан суттєво змінили. Ключові новації запрацювали з 1 січня поточного року.

Яким же може бути новий варіант воєнного стану?

Влада військових

Головні зміни стосуються повноважень військового командування. Тепер законом прямо визначається, що військове командування видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Відповідно, саме військові - Головнокомандувач ЗСУ, командувач ОС, командири формувань і з'єднань - зможуть контролювати виконання обмежень, які прописані в президентському указі про воєнний стан. Це вони зможуть робити в співпраці з військовими адміністраціями, якщо такі будуть створені.

В кінці минулого року Кабінет міністрів ухвалив цілу низку постанов, що деталізують порядок запровадження цих обмежень.

Тепер в разі запровадження воєнного стану військове керівництво зможе, наприклад, вводити особливий режим роботи об'єктів державного значення і об'єктів життєдіяльність населення (школи, медзаклади, котельні тощо), вводити трудову повинність для громадян і примусово відчужувати їхнє майно для потреб оборони.

Силовики зможуть за наказом коменданта певної території безперешкодно перевіряти громадян та проводити обшуки в їхніх помешканнях і транспортних засобах.

Крім того, можуть запровадити комендантську годину і заборонити торгівлю алкогольними напоями. Військове керівництво має повноваження також заборонити виїзд громадян з певної території, або навпаки, оголосити їх евакуацію.

Воєнний стан передбачає можливість обмежити користування мобільним зв'язком і передачу інформації через комп'ютерні мережі. Якщо громадяни або організації будуть цю вимогу порушувати, то силовики зможуть забрати їхню техніку.

Громадян "держави-агресора", якою, в українському законодавстві визнано Росію, українські правоохоронці зможуть інтернувати, тобто примусово переселити.

Водночас воєнний стан не може бути причиною обмеження діяльності судів і органів правосуддя. Це одна з новацій, яка запрацювала з цього року.

Як і раніше, закон передбачає можливість мобілізації громадян. Організаційні питання призову будуть покладені на військові адміністрації.

Конкретний перелік обмежень зазначений в указі президента про запровадження воєнного стану і затверджений парламентом.

На сьогодні президент зупинив дію таких статей Конституції:

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.