Сергій Притула: Якщо Резніков побачить вільну "Зірку смерті" – хай пише, будемо вирішувати

Сергій Притула – про книжку для Маска, волонтерів, іранські Shahed, борг перед Вакарчуком та очікування від Резнікова

В березні 2022 року Сергій Притула мав провести установчий з'їзд своєї партії, але велика війна перекреслила політичні плани. Замість партійного офісу на повну запрацював благодійний фонд Притули.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії біля офісу фонду вишикувалась нескінченна черга з військових, які розраховували на допомогу волонтерів. "Все, що заходило – видавалося. Військових навіть ніхто не рахував", – пригадує Притула.

Скільки фонд назбирав з 24 лютого, хто задонатив мільйон доларів, чому можуть бути проблеми з пікапами для ЗСУ та чи спроможні волонтери купити ППО – в інтерв'ю Сергія Притули

КОЛИ БУДЕ "БАВОВНА" ТА ЗАПИТ ВІД ОЛІГАРХА

– Днями ви надіслали Ілону Маску книгу "Історія Держави Української" Романа Піняжка англійською мовою. Але частина академічної спільноти обурилася вибором через специфічність книжки. Що б ви їм відповіли?

 - Історії України забагато не буває. Від української академічній спільноті істориків ми відправили пану Маску англомовне видання "Брама Європи" Сергія Плохія.  

 - Світ і впливові люди з великою аудиторією мають розуміти, що у нас тут відбувається, а не вестися на кремлівську пропаганду.

 - Ви зібрали 352 млн "на помсту" РФ. Але безпосередньо на дрони-камікадзе піде тільки 100 млн. На що решта?

– Ми ніколи не беремо на себе відповідальність за вибір напрямку, куди спрямовувати такі колосальні суми. Як і в історії з [безпілотниками] Bayraktar, у нас вивільнився величезний бюджет, але Міноборони попросили зупинитися і подивитись, куди можна спрямувати ці кошти. І шляхом зустрічей та перемовин була намацана історія з супутником.

- Зараз перед тим, як оголошувати завершення збору, ми вийшли на Міноборони і спитали, куди нам краще скеровувати цей величезний надлишок. Але з урахуванням одного моменту.

- Українці донатили саме на "бавовну". Тому ми не можемо використати ці гроші на зимову форму, тепловізори чи дрони. Вони мають йти на знищення живої сили та техніки ворога.

- Міноборони накидує нам різні варіанти. Звичайно, ми вийдемо в паблік і повідомимо, куди будуть скеровані ці кошти.

– Скільки загалом з 24 лютого отримав донатів/внесків ваш фонд?

– Ми підбиваємо аналітику на початку місяця. Думаю, що на початку листопада ми відзвітуємо про приблизно 3 млрд грн. 

- ДОВІДКА. Фонд "Повернись живим" з 24 лютого до 30 вересня витратив 2 млрд 857 млн грн на проєктні закупівлі для ЗСУ. 

– Так.

– З якої сфери бізнесу?

– IT. Це не представник фінансово-промислових груп – олігархів.

– А на що був цей внесок?

– Тоді ми контрактували БПЛА.

– Чи були серед донаторів люди з сумнівною репутацією? Ті самі олігархи?

– Я не можу відслідкувати кожний трансфер. Але комунікації під переказ коштів з компаніями когось з олігархів – не було.

– У вас є неписане правило, від кого ви точно не візьмете внесок?

– У березні у нас була пропозиція від людини, яка, я думаю, з’явиться в реєстрі олігархів. Пропонували "приїхати, поспілкуватися та якось фінансово допомогти". Ми порадилися та переспрямували цей запит на колег з волонтерського цеху. Ми виступили посередниками.

– Віктор Пінчук якимось чином допомагав вашому фонду?

– Не знаю. Мені ніхто не вірить, але за 14 років роботи на Новому каналі (входить до медіахолдингу StarLightMedia Пінчука. – Ред.) я жодного разу не бачив пана Пінчука. В нас немає ніякого особистого спілкування.

– Питання від читачів. Найнезвичніший запит про допомогу?

– Як показала практика останніх пів року – вже немає такого поняття.

Якщо ми всерйоз говоримо про придбання гелікоптерів, якщо в нас за спиною супутник – не бачу жодного пункту, який би виглядав незвичним. Тому я кажу Резнікову:

якщо він побачить десь запарковану "Зірку смерті" – пишіть, будемо вирішувати.

ЯК ФОНД ВЕРИФІКУЄ ВІЙСЬКОВИХ

– Що сьогодні являє собою фонд Притули?

– Зараз в нас більше сотні активних учасників. І ця кількість зростатиме. Основні напрями діяльності: транспорт, дрони/БПЛА, оптика, захищений зв’язок і тактична медицина. Тепер ще додалось відновлення трофейної російської техніки. Ми вже передали кілька танків Т-72 та БТРів.

– А в чому полягає ваше залучення до відновлення "трофеїв"?

– Дуже часто підбита або захоплена нашими військовими російська техніка – в несправному стані. Оскільки останнім часом наші захоплюють її багато, ремонтні держпідприємства завалені роботою. Ми знайшли хлопців в деяких містах, які перепрофілювалися на ремонт техніки. Беремо придбані фондом тягачі, веземо підбиту техніку та відновлюємо.

– Чим ще займається фонд?

– Окремо з’явився проєкт "Бавовна", який лідирує за донатами. Ми одразу попереджаємо, що це єдина позиція, щодо якої ми не звітуємо. В нас є спеціалісти з цього профілю. У їхній сфері – велика кількість того, що потім блукає соцмережами: де щось підривається, де розлітаються тіла росіян і горить їхня техніка.

– Як відбувається комунікація з Міноборони та Генштабом?

– З Генштабом та підрозділами на полі бою комунікує керівник військового напряму Роман Сініцин. В хабі у Дніпрі у нас працює 15 осіб, які займаються логістикою. Ми отримуємо запити від військових, верифікуємо. Щодня конвої роз’їжджаються вздовж лінії фронту і роздають в ті підрозділи, від яких через штаб військової частини надходили запити.

Зв’язок з Міноборони, ГУР та родами військ – моя парафія та директорки фонду Анни Гвоздяр.

Іноді наш фонд наривається на критику родичів військових та інших волонтерів, що наче ми комунікуємо лише на рівні комбатів/комбригів і не знаємо потреб звичайних військових. Нісенітниця.

Ось живий приклад зі вчора (12 жовтня). З однієї бригади з’являється контакт, який каже, що їм не вистачає мінометів 120-го калібру і вони знайшли, де їх купити. Треба знайти гроші. Я телефоную комбригу і питаю, чи дійсно є потреба. Комбриг відповідає: "Якщо ви нам їх купите – ми не відмовимось. Але проблема в тому, що в нас немає боєкомплекту. Тому дасте ви мені на 10 мінометів більше – активність нашої роботи по ворогу не зросте".

На певних рівнях люди не розуміють потребу та рівень забезпечення. Тому така багатошарова комунікація дозволяє більш ефективно витрачати кошти людей.

– Чи робиться якась верифікація, коли звертається невідомий вам військовий і щось просить?

– Перші два-три тижні боїв навколо Києва верифікація була на вкрай низькому рівні. Ми не мали на це часу. Все, що сюди заходило, – видавалося. Люди вишиковувалися у живу чергу. Їх навіть ніхто не рахував. Але коли все почало втрясатися, ми перейшли на подання заявок через сайт фонду з листами від військових частин і подальшою верифікацію цих запитів у ручному режимі.

Можливо, це радянський атавізм, але наші військові часто бояться підійти до командирів. Їм легше набрати волонтера. А коли волонтер привозить – комбат каже, що в них це і так є.

Так, бувають ситуації, коли наші волонтери з Дніпра заїжджають на позиції та військові кажуть, що за вчора впали три "пташки" і розвалили Starlink. Якщо в нас є в загашнику – швидесенько їм довозимо. Бо хлопці в окопах, в них немає часу писати заявки.

– Чому питаю про верифікацію. Ви напевно чули про кримінальні справи проти волонтерів? Ваше ставлення до цього? І чи не бентежить вас системність?

– З одного боку, я підозрюю, що можуть мати місце якісь зловживання. З іншого, в нас максимально недосконалі закони, і будь-якого волонтера можна зараз "хапнути" за бажанням.

Я не знаю, чи це системний підхід, чи бажання на місцях вислужитись. Не можна займатися огульним масштабуванням проблеми та звітувати про зловживання до вироку суду.

А це працює як доміно. Правоохоронці когось взяли та заздалегідь звинуватили. Суспільство дізналось – і почало менше підтримувати волонтерів. В результаті ЗСУ отримують менше.

ПРОБЛЕМИ З ПІКАПАМИ ТА ВІДПОВІДЬ ІРАНСЬКИМ ШАХЕДАМ

– Чи впливають успішні контрнаступи ЗСУ на Харківщині та Херсонщині на акценти роботи фонду?

– Частково – на номенклатуру закупівель. Зараз погодні умови змінюють наші плани із закупівлі транспорту. Дочекайтесь листопада – і зрозумієте, про що я. Не буду спойлерити.

Колісна техніка – вже навіть не смішно. Я не знаю, чи залишиться скоро в Європі більш-менш придатний для використання пікап. Бо українські волонтери вигребли все. І ми з усією серйозністю починаємо кидати око на Близький схід та Південну Америку.

Ми би вже волочили з Північної Америки морем контейнери з їхніми величезними пікапами. Але в них є величезна проблема – вони бензинові. А нам потрібен дизель.

– Чи можемо ми зіштовхнутися з проблемою, коли на фронті будуть реальні проблеми з забезпеченням пікапами?

– Це як з грибами в лісі. Спочатку ви збираєте те, що поближче. Так "вимелися" Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина та Румунія. Пішли далі – німці, французи, Нідерланди. Зараз до нас йде транспорт зі Швеції та Британії. Далі – тільки океан.

Я думаю, що далі ми будемо купувати дорожчі. Зараз якусь тачку інші волонтери можуть привезти за €2000-5000. Ми возимо за €8000-10 000. Буває €15 000-20 000.

– За словами Зеленського, Росія закупила в Ірані 2 400 БПЛА. Ви точно розумієтесь на спроможностях цього ринку. Чи можемо ми адекватно відповісти на дронів-камікадзе?

– Якщо все складеться правильно, – можливо, наша відповідь на іранські безпілотники буде гучною. Поки додати нічого.

– Чи була думка почати довгостроковий збір на умовну систему ППО? Одна батарея NASAMS-3 коштує десь $64 млн. Знаючи наш народ – ми можемо все.

– Станом на сьогодні жоден фонд та ГОшка не зможе придбати системи ППО, тому що їх не може придбати навіть держава. Бо їх на ринку не так вже і багато. І це ринок дуже вузької номенклатури. Тут питання не в грошах, а в політичній волі.

Україна здатна купити танки Leopard 2. Вони є в тій же Іспанії. Але щоб їх нам продали – треба добро від країни-виробника. А німці поки не мають політичної волі. І не мають її, зокрема, тому що флюгером в цьому питанні для багатьох держав є США. А США не діляться з нами навіть своїми танками Abrams. Щойно звідти піде потік – це буде сигналом, що можна.

ПОЛІТИЧНЕ МАЙБУТНЄ ТА БОРГ ПЕРЕД ВАКАРЧУКОМ

– "Народний супутник". Чи планує фонд оприлюднити текст контракту?

– А як ми можемо публікувати те, що є комерційною таємницею? Компанія ICEYE не хоче підсвічувати контракт. Головне управління розвідки, яке отримало в користування всю номенклатуру, яку ми закупили, взяло з нашого фонду угоду про нерозголошення. Я не хочу сісти та сваритись з розвідкою.

– Скажіть хоча б, що власне було придбано. Чи це оренда супутника? Чи це купівля певної кількості зйомок?

– В контракті є пара пунктів. Один стосується купівлі супутника, другий – доступу до бази супутникових даних. І без першого не було б другого. Пару тижнів тому Олексій Юрійович [Резніков] опублікував допис у Facebook. Це гучна відповідь всім критикам. Я не знав, що в країні так багато експертів з космічних технологій.

– Зокрема, є думка, що наша розвідка могла закуповувати зйомку і за комерційною ціною. І в підсумку це було б вигідніше, ніж витрачати за раз $16,2 млн.

– Я готовий посперечатися щодо якихось пунктів з будь-ким, хто теж купить супутник. Не впевнений, що люди розуміють, про що вони говорять. Особливо ті, хто казав:

"Нащо ми це купляємо? Нам американці дають в режимі онлайн". Ми сиділи з розвідкою і просто, вибачте, всцикалися зо сміху.

Сам факт того, що зараз наші офіцери самостійно визначають, що, де і коли фоткати – тільки заради цього варто було вбухати ці "бабки".

– В липні, відповідаючи на запитання щодо можливого повернення на телебачення після війни, ви відповіли, що остаточно не вирішили. За цей час щось змінилось?

– Я просто про це не думаю. Від слова взагалі. З питаннями, що буде після війни, будемо розбиратись після війни.

– Ви неодноразово казали, що головне у волонтерстві – довіра. Очевидно, вам і вашому фонду люди довіряють. Після нашої перемоги люди захочуть бачити побільше таких людей при владі. Чи є розуміння, що після перемоги у вас немає іншого шляху, як політика? Що будь-яке інше рішення буде сприйнято як прояв слабкості та ви станете "другим Вакарчуком"?

– Добре, що нагадали. Вчора Святослав Іванович [Вакарчук] щось приємне мені писав, а я його не привітав. Гурту "Океан Ельзи" стукнуло 28 років. Треба терміново виправлятись.

Такий солідний мандат довіри, який є до мене особисто і до нашого фонду, може мати якусь капіталізацію. Але станом на сьогодні єдине, у що я капіталізую довіру суспільства, – це максимальна допомога армії та цивільним. Доживемо до перемоги й подивимось, що з цим всім робити.

Зараз я не маю жодного бажання навіть дотично торкатись навколополітичних тем. В Україні є один політичний гравець – ЗСУ. Ми можемо мірятися рейтингами, але все вирішують ЗСУ.