Фільтраційні табори: про що дізналися правозахисники

Особливо після того як навесні російська армія окупувала південну Україну та місто Маріуполь, тисячі людей, які тікали від війни, було затримано, іноді їх тримали у неволі протягом днів. Досі багатьох затриманих допитують годинами, щоб "відфільтрувати" з цього потоку біженців українських військових. Згідно звітом HRW, опублікованим 1 вересня, під час такої перевірки представники сил безпеки РФ збирають біометричні дані людей, такі як відбитки пальців, а також роблять фотографії людей у профіль і анфас.

Зі смартфонів біженців копіюються контактні дані, а також переглядаються їхні приватні текстові повідомлення та коментарі в соціальних мережах. Різні свідки у звіті HRW частково підтверджують розташування таборів і процеси, які в них відбуваються, попри те що ці люди не зустрічалися під час їхньої депортації. Це вказує на дуже високу достовірність даних, отриманих правозахисниками під час проведених ними інтерв'ю.

Багатогодинні допити

Розслідувачі HRW брали свідчення частково телефоном в період з 22 березня по 28 червня. Дехто з опитаних свідків після втечі через Росію зараз живе у Норвегії, Німеччині та інших країнах Заходу. 78 опитаних у той час, коли точилися бої за Маріуполь, змогли пробратися через численні російські військові блокпости та потрапити на неокуповану територію у Запорізькій області. Але багатьом заборонили виїхати на контрольовану Києвом територію. Український уряд вважає, що 1,2 мільйона громадян країни було вивезено до Росії. Декого з них вивезли примусово, дехто виїхав добровільно, але здебільшого люди змушені були їхати, оскільки в них не залишалося іншого вибору, йдеться у звіті HRW. Арешт і "фільтрація" й досі для багатьох людей є початковим етапом втечі від війни. І все це порушує Женевську конвенцію з прав людини.

"Викрадення людей на окупованих Росією територіях та їхнє подальше вивезення до Росії без їхньої згоди" має бути негайно припинено, наголошує розслідувач HRW Белкіс Вілле, який є укладачем звіту. "Російська влада та міжнародні організації повинні зробити все можливе, щоб допомогти тим, кого привезли до Росії проти їхньої волі і хто хоче повернутися додому, отримати можливість зробити це безпечно", - закликає він. Організація попросила Москву прокоментувати звіт перед його публікацією, але цей запит залишився без відповіді.

Десять днів черги

Одна зі свідків із села Мелекіне, що на південь від Маріуполя, розповідає, як вони з чоловіком у середині квітня пішки покинули власний дім. Вони дійшли до міста Мангуш, де їх затримали проросійські сепаратисти з так званої "Донецької народної республіки". Протягом десяти днів їм доводилося знову і знову стояти в черзі і чекати на допит. "Загалом ви стоїте в черзі цілий день, а ввечері, коли починає діяти комендантська година, ви повертаєтеся до свого помешкання, а наступного дня робите те ж саме", - цитують правозахисники у звіті слова жінки. Один з чоловіків з Маріуполя розповів, як його разом із "десятками" жителів його міста два тижні тримали в сільській школі в жахливих санітарних умовах, перш ніж почалися допити. "Ми почувалися заручниками", - поділився пережитим свідок.

"Людей, які "не пройшли" цю процедуру, оскільки вони нібито були пов'язані з українськими військовими чи націоналістичними угрупованнями, ув'язнювали на території підконтрольних Росії регіонів, зокрема в таборі в Оленівці, де, як повідомлялося, 29 липня щонайменше 50 українських в'язнів загинули у результаті вибуху", - йдеться в звіті HRW. Інших людей, що не пройшли "фільтрацію", помістили у в'язницю "Ізоляція" у промзоні на околиці Донецька. Ця в'язниця існує з початку бойових дій на сході України в 2014 році. Загалом у Human Rights Watch нарахували 15 центрів для проведення допитів і ув'язнення на підконтрольній Росії території. Однак оприлюднений документ є лише одним із багатьох доказів існування російської системи інтернування та фільтрації в Україні.

Фільтраційних таборів, імовірно, не менше 21

Єльський університет у США у кінці серпня оприлюднив власний аналіз під назвою "Система фільтрації: карта заходів Росії з ув'язнення в Донецькій області". На відміну від звіту HRW, аналітики університету працювали з відкритими джерелами, такими як новини та відео з месенджерів і соціальних мереж, а також зі супутниковими знімками цих таборів. Американські дослідники виявили щонайменше 21 табір.

Дослідники поділяють табори на чотири категорії: місця для "реєстрації"; заклади, де переміщених осіб примусово утримують до моменту проведення допиту; центри для проведення повторних допитів і, нарешті, табори для інтернованих. "У деяких конкретних випадках поводження, описане звільненими особами, як, наприклад, застосування електрошоку, екстремальні умови ізоляції та фізичні розправи, може розцінюватися як катування", якщо ці обвинувачення буде підтверджено в юридичному порядку, йдеться у звіті.