Або Путін блефує, або Україну чекає "страшне випробування" - The Economist

Після серії нещодавніх попереджень Заходу про накопичення військових сил Росії поблизу кордонів з Україною The Economist вирішив проаналізувати розклад сил у російсько-українському протистоянні та можливість повномасштабного російського вторгнення в Україну.

"В очікуванні морозів"

Видання зауважує, що з наближенням зими, коли розкислий ґрунт південного сходу України скують морози, російським танкам стане легше вдертися на її територію.

До того ж це поєднається у часі з серединою служби російських строковиків, які складають більшу частину сухопутних військ Росії. Водночас, як привід для вторгнення, Москва може використати загострення на лінії розмежування, які не раз траплялися після Нового року в минулому.

"100 000 російських військових, зосереджених біля кордону, це не просто театр, Росія встановлює польові шпиталі та залучає резерви", - зауважує видання.

Що може протиставити Україна?

The Economist належно оцінює трансформації, яких зазнала українська армія з 2014 року, зокрема її високий професійний рівень, суттєве збільшення військового бюджету країни та значну допомогу озброєнням з боку США.

Проте видання також зазначає, що подальша реформа оборони потребує часу, якого немає. І що закупівлі також залишаються "непрозорими", місцеві компанії оборонпрому "непродуктивними", а культура управління армією "дуже жорсткою, як за радянських часів".

"Президент України Володимир Зеленський хоче більшого. Зброя - це добре, але найбільше він прагне вступу до НАТО. Це зобов'язало б Америку та 29 інших країн стати на захист України в разі нападу на неї Росії. Але таке запрошення видається малоймовірним, НАТО не хоче однозначно заприсягатися захищати країну, на яку Росія вже напала", - пише The Economist.

Втім, додає видання, Україна все одно готує свої сили до "оперативної сумісності" з силами НАТО й дедалі частіше бере участь у спільних навчаннях.

Російська "логіка"

Як зауважує видання, досі логіка Росії ґрунтувалася на небажанні напряму встрявати у війну через значні витрати, які б вона викликала.

"Володимир Путін направив на лінію фронту війська та невелику кількість російської техніки, але не авіацію чи цілі батальйони. Наслідком цього стала дезорганізована наземна війна, яку Україна веде все краще та краще", - йдеться у статті.

Проте російська логіка може змінитися внаслідок розвитку подій, який видається їй неприйнятним, припускає видання.

"Вона побоюється, що орієнтована на Захід Україна відмовиться від своєї історичної ролі буфера між Росією та Заходом і натомість розмістить у себе американські вогневі засоби в безпосередній близькості від Москви", - пише The Economist.

Що говорять аналітики?

Попри "підступи" Москви зближення України з Європою та Америкою триває, і Росія втрачає терпіння, вважає Семюел Чарап з американського аналітичного центру RAND.

Це не означає, що Росія хоче остаточно поглинути значну частину української території.

Прокремлівський експерт із міжнародних питань Федір Лук'янов припускає, що може відбутися "швидке, жорстке вторгнення, подібне до війни Росії з Грузією у 2008 році, після чого будуть проведені жорсткі перемовини". А привід буде "нескладно знайти або створити".

Що коли…

Повномасштабна атака російської армії "розпорошить" українські війська, вважає видання.

Київ не має що протиставити російським реактивним бомбардувальникам, "які нещодавно довели свою міць у Сирії", український військово-морський флот здебільшого залишився в Криму та так і не відновився, російські війська краще озброєні, численніші та мають більш налагоджену систему логістики.

"Не схоже, щоб хоч якась західна держава була готова воювати з Росією заради України. Можливо, пан Путін блефує", - припускає The Economist, але якщо це не так, то українська армія "зазнає страшного випробування".