Санкції проти Росії: що про них треба знати

"Сьогодні наші партнери кажуть, що завтра може початися війна, якщо з російської сторони буде потужна ескалація, а потім будуть застосовані потужні санкції. Але якщо ми говоримо про політику санкцій і ймовірність ескалації, то виникає питання, чому ви не вводите санкції зараз, а чекаєте на ескалацію?" - запитав президент Зеленський в інтерв'ю The Washington Post.

Українська сторона вже давно і послідовно просить Захід застосувати економічні та політичні санкції проти Росії превентивно - до того, як вона фізично вторгнеться в Україну.

Але наразі Київ не отримав жодної позитивної відповіді на свої заклики щодо превентивних санкцій. Найчастіше пояснення - сама підготовка санкцій є елементом стримування Росії.

На що може піти Захід у разі, якщо російське вторгнення до України стане реальністю?

Що є в арсеналі США

Наразі найбільш рішучу позицію щодо санкцій проти Росії мають США. Президент Сполучених Штатів Джо Байден не виключив навіть застосування персональних санкцій проти російського президента, якщо Росія вторгнеться в Україну.

На пряме запитання журналіста - "Чи думаєте ви над тим, щоб застосувати санкції конкретно проти нього (Путіна, - Ред.), якщо він вирішить все ж почати вторгнення?" - президент Байден відповів: "Так, я буду розглядати (таку можливість. - Ред.)".

Водночас Кремль вже заявив, що російський президент не боїться персональних санкцій. Його речник Дмитро Пєсков твердить, що, як і раніше, російський президент тримає свою зарплатню у банку "Росія", де він відкрив рахунок після того, як у 2014 році цей банк увійшов до санкційного списку західних країн.

Речник Путіна також нагадав, що російське законодавство забороняє чиновникам мати закордонні активи, тому санкції США не матимуть сенсу.

Втім, ЗМІ неодноразово публікували розслідування про власність Путіна та його близького оточення як у Росії, так і за кордоном, хоча в Кремлі заперечували правдивість цих розслідувань.

Крім того, ще від двогодинної особистої розмови з Путіним, що відбулася на початку грудня минулого року, президент Байден наголошує, що цього разу санкції суттєво відрізнятимуться від тих, на які пішов Захід після анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі. Він твердить, що йдеться про "небачені санкції" та "катастрофічні наслідки" для Росії.

"Я пояснив Путіну ще на початку, що в разі вторгнення до України йому доведеться мати справу із серйозними наслідками, включно з жорсткими економічними санкціями… Він ніколи не мав справу з такими санкціями, які я пообіцяв ввести, якщо він зробить цей крок. Якщо вони збираються вдертися, вони за це заплатять. Їхні банки не зможуть працювати з доларами... Це стане катастрофою для Росії", - заявляв президент Байден впродовж останніх тижнів.

Ще від запровадження санкцій у 2014 в Росії твердили, що російська економіка не зазнала суттєвих проблем через них. Але статистика свідчила про інше: російська економіка серйозно пробуксовує, а також і надалі суттєво залежить від західного капіталу, обладнання та технологій.

Так тривало до другої половини 2021 року, коли світові ціни на енергоносії почали долати рекорд за рекордом, а російський бюджет, левова частка якого залежить від доходів з експорту нафти і газу, отримав величезні додаткові ресурси.

Від грудня 2020-го до листопада 2021-го, за даними російського держстату, Росія експортувала мінеральних речовин, переважно палива, на понад 200 млрд доларів. Це становить понад 43% усього російського експорту.

Проте ефект від нових санкцій буде іншим, ніж у попередні роки, твердять на Заході. Власне, навіть погрози їх застосувати вже спрацьовують.

"Ситуація на російських ринках, вартість запозичень, курс російської валюти, а також ризик дефолту відбивають серйозність економічних наслідків, які США можуть та запровадять проти російської економіки у разі подальшого вторгнення", - йдеться у резюме виступу президента Байдена, отриманому посольством України у США.

Наскільки серйозною є для Росії можливість мати доступ до новітніх технологій показала й історія із застосуванням санкцій проти компаній-підрядників на будівництві Північого потоку-2, адже саме вони забезпечували складні технологічні рішення проєкту.

"Швидко і рішуче" обіцяють діяти і у Британії. Прем'єр-міністр країни Борис Джонсон пообіцяв запровадити національні санкції проти високопосадовців російського уряду та російської економіки. А їх, з огляду на те, що з певного часу британську столицю називають "Лондонградом", є чимало.

Раніше саме від Британії пролунало попередження, що Кремль розглядає варіант встановлення маріонеткового режиму в Україні, а також швидкого і потужного удару по Києву, радше ніж широкомасштабного вторгнення суходолом.

До чого готується ЄС

Для Росії ЄС є найбільшим торговельним партнером, якщо брати ціле об'єднання. Що ж до окремих країн, то після Китаю, який посідає перший рядок і в російському експорті, і в імпорті, Нідерланди та Німеччина посідають дві наступні позиції у напрямках експорту з Росії. У першій двадцятці також Італія та Франція, Фінляндія та Польща.

Тому ясності щодо того, які саме санкції може запровадити Європейський Союз, так само як і єдності серед членів ЄС наразі немає.

З іншого боку, обмеженість інформації пояснюють і тим, що дочасне оприлюднення конкретних кроків може нашкодити їхній ефективності.

Цього тижня у Єврокомісії заявили, що робота над пакетом санкцій проти Росії на випадок її нападу на Україну "просувається дуже добре". Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель не став вдаватися у деталі санкцій, зазначивши, що їх застосують "у належний момент", а брак інформації є "частиною стримування" Росії.

У Європі говорять як про економічні, так і про персональні санкції.

"Будь-який новий пакет санкцій має включати російський офіцерський корпус, причетний до планування можливого вторгнення, а також найближче оточення та олігархів "в орбіті російського президента та їхніх сімей", - кажуть у Брюсселі.

"Санкції також повинні включати заморожування фінансових і фізичних активів в ЄС, заборони на поїздки, виключення Росії з платіжної системи SWIFT, націлення на сектори, важливі для російської економіки, а також зрив фінансування розвідувальних служб країни" - йдеться у повідомленні.

Наразі відомо, що європейський пакет санкцій передбачатиме такі економічні заходи:

Двома напрямками, що викликають незгоду тих чи інших європейських країн, є відключення Росії від міжнародної системи платежів SWIFT та обмеження у сфері енергетики.

Джерела поважних бізнесових агенцій, таких як Reuters чи Bloomberg говорять навіть про те, що до урядів своїх країн звертаються й окремі компанії та банки, які просять зробити для них винятки у разі застосування суворих санкцій проти Росії.

Варто також враховувати, що серед європейців є згода, що санкції - у тому чи іншому вигляді - будуть застосовані, якщо російські війська перейдуть кордон України. А от пропозиція балтійських держав вважати нападом навіть кібератаку та напад на об'єкт критичної інфраструктури не знайшла підтримки серед більшості членів ЄС.

Чому всі говорять про SWIFT?

SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication - Товариство світових міжбанківських телекомунікацій) - це глобальна система платежів. Дехто навіть називає її "ядерною зброєю" у системі економічних санкцій.

Звісно, це не єдина платіжна система у світі, але - з величезним відривом від інших - найпопулярніша.

Ця платіжна система за формою організації - кооператив із банків та фінансових організацій зі штаб-квартирою у Брюсселі, яка працює за бельгійським законодавством.

На кінець 2021 система опрацьовувала близько 30 мільйонів платіжних повідомлень на день на суму у трильйони доларів, або близько 10 млрд на рік. При цьому користуватися нею можуть не лише підприємства та банки, але й фізичні особи. Наприклад, надіслати або отримати переказ через SWIFT можна і в Україні.

Важко уявити, як відключення цієї системи не зачепить російську економіку та росіян, як про це говорять у Москві. Колишній міністр фінансів Росії Олексій Кудрін казав у 2014 році, що втрата доступу до SWIFT завдасть країні збитків, що дорівнюють 5% річного обсягу її економіки.

Проте система є незалежною від урядів чи міжнародних організацій, і любить підкреслювати це.

Проте у минулому було кілька прецедентів, коли відімкнення від SWIFT відбувалося не напряму, а через застосування санкцій проти окремих країн та їхніх банків, зокрема, Ірану, а SWIFT, у свою чергу, була змушена припинити обслуговувати їхні рахунки. Щойно санкції були зняті, відновилися і платежі через SWIFT.

Стрімкої девальвації рубля та знецінення російських активів також навряд чи вдасться уникнути. Російський Forbes підрахував, що від 20 грудня 2021 року по 25 січня 2022-го сукупний статок 104 російських мільярдерів скоротився на 27,9 мільярда доларів через інформацію про можливе вторгнення Росії до України.

За підрахунками видання, за місяць статки скоротилися у 76 зі 104 російських мільярдерів РФ зі списку Forbes. При цьому десятеро з них втратили більше одного мільярда доларів.

Після того, як у 2014 році західні країни також обговорювали відключення Росії від SWIFT, хоч і не так активно та серйозно, як зараз, Росія створила свою внутрішню систему платежів - СПФС (Система передачі фінансових повідомлень).

Росія також може під'єднатися до аналогічної системи платежів, створеної Китаєм (CIPS - Cross-Border Interbank Payment System), своїм найбільшим торговельним партнером. (Показово при цьому, що в Китаї поки що відмовляються підключатися до російської СПФС).

Наявність альтернатив дає підстави російським аналітикам говорити, що й після відключення Росії від SWIFT кінця світу - принаймні для пересічних росіян не буде. Натомість, мовляв, постраждають самі західні країни та їхні компанії, які ведуть бізнес з Росією.

Керівник російської делегації на переговорах у Відні з питань військової безпеки Костянтин Гаврилов заявив, що відключити Росію від SWIFT "де-факто неможливо".

"Відключити Росію з нафтою, з газом та з усіма справами. Вони сміються?"

Він також згадав подібні зусилля та їхні результати щодо Ірану.

"Це називається ось так: "Налякати. Ой, не злякалися - ну гаразд, тоді не будемо", - заявив російський представник.

Частково це підтверджується і реакцією окремих країн, - що більше у зовнішній торгівлі тої чи іншої країни присутня Росія, то гучнішими є ці заяви.

Звісно, тут перед веде Німеччина, яка має ширші та глибші економічні зв'язки із Росією, ніж більшість європейських країн (на неї припадає близько 6% російського експорту та 10% російського імпорту).

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила сумніви у необхідності виключати Росію з системи SWIFT. За словами пані Бербок, таке рішення може бути найсильнішою відповіддю на російську агресію проти України, але не обов'язково найдієвішою.

А новий лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц застеріг від потенційного відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT.

Політик, який заявляє, що "Німеччина не повинна блокувати підтримку України зброєю оборонного призначення", а також свого часу закликав використовувати відмову від "Північного потоку-2" серед важелів впливу на Росію, водночас вважає, що відключення Росії від SWIFT завдасть надто сильного удару не лише по ній самій.

"У нас будуть проблеми"

А от Олександр Шелленберг, міністр закордонних справ Австрії, ще однією європейської країни із традиційними зв'язками з Росією, навпаки не виключив можливість відключення Росії від SWIFT. Він заявив, що не став би танцювати з президентом Володимиром Путіним, як це робила його попередниця Карін Кнайсль.

Проте він висловив інше застереження. Австрія виступає за те, аби обмеження не стосувалися газового сектора. В інтерв'ю Die Presse am Sonntag він заявив, що такі обмеження означатимуть проблеми для Австрії:

"Австрія відкидає ядерну енергію. Якщо ми виключимо з рівняння атомну енергію, вугілля, а потім і газ - у нас виникнуть проблеми".

За словами пана Шелленберга, погрожувати Росії відключенням газогону "Північний потік-2" також не має сенсу, бо він ще не працює.

Австрійський урядовець також вказав, що не лише його країна, але й Європа загалом залежить від російських енергоносіїв, і "ми не зможемо змінити це за ніч, якщо хочемо мати тепло та електрику".

Чи дієві заходи і для кого?

Європейський Союз залишається найважливішим російським торговим партнером, і навряд чи ситуація швидко зміниться.

Так, Росія залежить від імпорту обладнання, хімічної продукції, технологій і навіть харчів із Європи та США. У російській державній статистиці навіть є "прихований розділ" на понад 11 млрд доларів або 4% всього імпорту.

Але і Європа отримує понад третину нафти і газу із Росії. І якщо Росія у відповідь на західні санкції припинить постачання, особливо наприкінці зими, урядам європейських країн буде важко пояснити населенню, чому у їхніх домівках немає світла чи опалення.

Не випадково європейські країни вже домовляються про спільні дії на випадок аварійної ситуації через припинення постачання російського газу.

Головним принципом цих домовленостей є солідарність - країни з достатньою кількістю газу повинні допомогти іншим країнам, де будуть проблеми. Проте окремі країни вже розробляють і свої плани на випадок перебоїв із газом.

Наприклад, у Нідерландах уряд склав перелік підприємств, призупинка діяльності яких через брак пального не матиме значних соціально-економічних наслідків, а які об'єкти взагалі не можна відключати від постачання.

Свою допомогу союзникам обіцяють надати і США. Сполучені Штати взяли на себе переговори з великими країнами-енерговиробниками та компаніями "від Північної Африки та Близького Сходу до Азії та США", щоб забезпечити Європу пальним у разі, як Росія припинить постачання своїх енергоносіїв до Європи.