Брехня про бомбу в літаку Ryanair була навмисною. Доповідь ICAO

Помилкове повідомлення про бомбу у літаку Ryanair поширили навмисно. Про це йдеться у доповіді, яку підготувала Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) за підсумками розслідування інциденту з лайнером Ryanair над Білоруссю.

Тоді літак, що летів з Афін до Вільнюса, посадили у Білорусі й затримали опозиційного журналіста, який був на борту.

Що є у доповіді?

Російська служба ВВС має копію доповіді ICAO.

Джерела повідомлення про бомбу в документі немає.

"Оскільки ні під час передпольотної перевірки багажу в Афінах, ні після кількох оглядів у Білорусі та Литві не було виявлено ні самої бомби, ні слідів її перебування, вважається, що загроза вибуху була хибною", - йдеться у доповіді.

"Повідомлення завідомо неправдивих відомостей, яке створює загрозу безпеці повітряного судна в польоті, є порушенням статті 1(1)(е) Монреальської конвенції (мова про Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації - Ред.)", - йдеться у документі.

Літак ірландської компанії Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса 23 травня 2021 року, здійснив посадку в Мінську.

Це сталося після того, як білоруські диспетчери передали екіпажу інформацію про бомбу на його борту.

Перед посадкою в небо підняли винищувач білоруських ВПС.

Після посадки пасажирів вивели із літака. Серед них були колишній головний редактор опозиційного білоруського телеграм-каналу Nexta Роман Протасевич та його дівчина Софія Сапега. Їх заарештували.

Наразі вони перебувають під домашнім арештом у Білорусі.

Справу Сапеги передали до суду. Її звинувачують за сімома статтями білоруського КК. Зокрема, в адмініструванні опозиційного телеграм-каналу "Чорна книга Білорусі", який публікував особисті дані силовиків.

25 травня 2021 року білоруські державні канали показали відео, на якому Сапега зізналася, що була редактором цього каналу.

Роман Протасевич - фігурант кримінальної справи про масові заворушення.

Дивні листи

Повідомлення про бомбу, що нібито перебуває на борту літака, як стверджує білоруська влада, надійшло на загальну електронну адресу аеропорту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Усього, як заявляють у Мінську, було два листи - один прийшов о 09:25 за всесвітнім координованим часом - UTC (12:25 за місцевим), другий - о 09:56 (о 12:56).

Діяти білоруська влада почала після отримання першого листа. Повідомлення про бомбу на борту екіпаж отримав від диспетчерів о 9:30 UTC (12:30).

Провайдер електронної пошти, який обслуговує зокрема поштову адресу аеропорту, на запит литовської влади підтвердив отримання лише одного, другого листа, йдеться у доповіді ICAO.

Мінськ відмовився передавати перший лист у вихідному форматі, включаючи метадані, які б допомогли встановити точний час його отримання.

Білоруська влада послалася на протоколи безпеки, які видаляють такі листи автоматично через якийсь час. Передали лише скріншот.

За відсутності даних про перший лист слід вважати, що в Мінську отримали інформацію про бомбу на борту літака якимось іншим, невідомим ICAO способом, йдеться у доповіді.

Інформація про перший лист вкрай важлива, наголошується в документі: якщо її було отримано в той час, про який каже білоруська влада, то рішення посадити літак у Мінську виглядало логічно з урахуванням усіх обставин.

Крім того, аналогічні електронні листи надіслали до аеропортів, які знаходились поблизу маршруту літака.

За даними провайдера, о 9:25 UTC лист надійшов на адресу аеропорту Вільнюса, о 9:26 - Афін, о 9:27 - Софії, о 9:28 - Бухареста, 9:34 - аеропорту Жуляни у Києві.

Два листи не відправили до Києва та Афін.

Перші чотири листи надіслали за лічені хвилини до того, як літак перелітав з повітряного простору України до білоруського, за дві години після вильоту.

Білоруський диспетчер повідомив екіпажу, що лист із загрозою вибуху направили до декількох аеропортів о 9:33 UTC (12:33).

Звідки диспетчер дізнався про повідомлення до інших аеропортів, розслідувачам ICAO встановити не вдалося.

У доповіді ICAO також йдеться, що екіпаж авіалайнера Ryanair вирішив садити літак у Мінську самостійно.

Хоча екіпаж і прийняв рішення сідати в Мінську, йому, порушуючи правила, не надали можливості зв'язатися з експлуатантом повітряного судна - Ryanair, а також надали непідтверджену інформацію, яка фактично призвела до того, що таке рішення було прийнято, сказано в документі.

Як йдеться у доповіді, рішення про посадку в Мінську екіпаж ухвалив після отримання повідомлення про "червоний" код небезпеки на борту. У такій ситуації літак має сісти у найближчому аеропорту.

Про те, хто встановив "червоний" рівень небезпеки, екіпажу не повідомили.

"Сказали, що код червоний", - повідомив диспетчер, не уточнивши, від кого він отримав інформацію.

Зазвичай, екіпаж отримує інформацію про рівень небезпеки від своєї компанії, яка також встановлює рівень загрози. Під час цього польоту зв'язок з Ryanair в екіпажу був відсутній, а прохання забезпечити його не виконали.

В результаті, йдеться в документі, екіпаж, швидше за все, вирішив, що інформація про "червоний" код виходить від оперативних служб компанії, які передали її через диспетчера. Через це вони вирішили полетіти до Мінська.

У доповіді ICAO зазначається, що компанія дізналася про інцидент лише після того, як літак попрямував у бік Мінська. При цьому листа із загрозою вибуху в Ryanair не отримали, і оцінити ступінь небезпеки не змогли.

Можливо, якби компанія могла вчасно зв'язатися з екіпажем, то ухвалили б інше рішення.

Згідно з доповіддю, білоруська влада не надала доказів того, що вона намагалася зв'язатися з Ryanair і надати компанії інформацію про ситуацію.

У розпорядженні ICAO не було записів переговорів пілотів у кабіні. Їх не залишилося - самописець зберігає їх тільки після вимкнення приладу, перезаписуючи поверх старої інформації нову через певний час.

Пілоти, йдеться у документі, порадилися після посадки з черговим керівником польотів компанії та вирішили не вимикати самописець, оскільки літак не був пошкоджений та збирався вирушати у політ найближчим часом.

Чи було перехоплення?

Відразу після інциденту в пресі та соцмережах широко обговорювалася присутність у небі винищувача МіГ-29 білоруських ВПС.

У Мінську наполягали на тому, що винищувач тільки супроводжував цивільний борт, але в пресі, особливо - західній, сприйняли це, як примус до посадки силою.

ICAO повідомляє, що військовий літак злетів з аеродрому в Барановичах, коли борт Ryanair був від нього на відстані приблизно 130 кілометрів.

На той момент лайнер готувався заходити на посадку в аеропорт Мінська.

За даними ICAO, пілоту винищувача поставили завдання контролювати радіообмін, допомагати у разі потреби підтримувати зв'язок диспетчера з лайнером та запобігти теракту над Мінськом.

Коли літак Ryanair здійснив посадку в Мінську, МіГ-29 знаходився від нього за 55 кілометрів.

За інформацією ICAO, винищувач не супроводжував і не перехоплював цивільний лайнер, між його пілотом та екіпажем борту Ryanair не було радіообміну.

Про це свідчать записи переговорів на частотах, що їх використовував екіпаж.

Пілоти Ryanair розповіли, що вони не зв'язувалися з військовим льотчиком ні по радіо, ні в будь-який інший спосіб.

Чи будуть нові санкції?

Чи призведе розслідування ICAO до якихось політичних рішень щодо Білорусі, невідомо.

Західні країни вже запровадили численні санкції проти Білорусі, зокрема авіакомпанії "Белавіа" та осіб, які могли бути причетні до посадки літака Ryanair у Мінську.

Найбільшими були літні секторальні санкції - вони стосувалися експорту калійних добрив і нафтопродуктів - найважливіших для білоруської економіки товарів.

Щоправда, економісти та політологи називали ці санкції "з дірками", оскільки вони передбачали багато винятків і відтермінувань за контрактами, які грають на руку чинній білоруській владі.

Білоруська опозиція вважає, що санкції працюють і вимагають нових обмежень, розраховуючи на накопичувальний ефект.

У грудні ЗМІ повідомляли, що ЄС готує шостий пакет санкцій проти режиму Олександра Лукашенка.