"Чорна сокира". Як з африканського братерства виросла мафія

Це розповідь про те, як братство нігерійських студентів під назвою "Чорна сокира" переросло у банду, яка вселяє жах, на рахунку якої вбивства, фінансові афери та проникнення в політичну сферу багатьох країн. BBC розслідувала її діяльність два роки.

Текст містить опис сцен насильства.

У хвилини спокою, коли навчальний день позаду, доктор Джон Стоун іноді здригається від спогадів. Найстрашніше - не кров і не звуки пострілів. Його переслідують голоси людей, які благали про помилування. Тих, що благали його. Тих, що благали Бога.

"Це неможливо винести, - каже він, і його перекручує. - Сім'ї загиблих проклинають тебе, і їхнє прокляття тяжіє над тобою до кінця життя".

Наразі доктор Стоун викладає політологію в університеті міста Бенін на південному сході Нігерії. Декілька десятків років він належав до верхівки "Чорної сокири" - нігерійської мафії, що займається контрабандою людей, комп'ютерним шахрайством і - так, вбивствами.

У Нігерії "Чорну сокиру" часто називають культом - через таємні обряди посвяти та непохитну вірність учасників банді. Але головним чином вона відома винятковою жорстокістю. Тіла людей, які стали на її шляху, розчленовані або зі слідами тортур, регулярно спливають на фотографіях у місцевих соціальних мережах.

Джона Стоуна колись знали в Беніні на прізвисько "М'ясник". Він був одним із "рубак" - так називають у банді виконавців вироків. Сьогодні він - її лютий критик.

Наш співрозмовник не заперечував, що у минулому особисто творив звірства. Якоїсь миті під час інтерв'ю він, розповідаючи про найефективніші способи вбивства, витягнув палець, зображуючи пістолет, і приставив його до чола нашого продюсера.

Близько десятка членів "Чорної сокири" вперше вирішили поділитися таємницями банди з іноземною пресою, а саме з BBC.

Ми шукали таких людей два роки, вивчивши тисячі документів з особистого листування учасників угруповання.

Розслідування показало, що за останні 10 років "Чорна сокира" перетворилася на одну з найбільш розгалужених і небезпечних мафіозних мереж у світі.

В Африці, Європі, Азії та Північній Америці - її "рубаки" усюди серед нас.

Наше розслідування розпочалося з написаного від руки хитромудрим почерком послання з погрозою вбивством, яке журналіст BBC отримав у 2018 році. Мотоцикліст, що промчав повз нього, жбурнув його на лобове скло машини.

Репортер розслідував підпільну торгівлю опіумом у Нігерії та кількома тижнями раніше зустрівся з деякими членами банди "Чорна сокира".

Другого листа підкинули йому додому. Хтось стежив за журналістом та з'ясував, де він живе.

Чи були ці погрози від "Чорної сокири"? Наскільки насправді могутнє це угруповання, хто за ним стоїть?

Пошук відповідей на ці запитання привів нас до людини, яка заявила, що він - хакер, який видобув десятки тисяч інтернет-послань, якими обмінювалися сотні мафіозі.

Листи періоду між 2009 та 2019 роками містять інформацію про вбивства та торгівлю наркотиками, а також розкривають деталі витончених та високоприбуткових схем комп'ютерного шахрайства.

Автори та одержувачі перебували на чотирьох континентах. Зі шматочків інформації складається мозаїка глобальної злочинної діяльності.

Хакер сказав, що "Чорна сокира" веде на нього полювання, і тому, спілкуючись із BBC, він користувався псевдонімом "Уче Тобіас".

"Ми прийдемо за тобою! - повідомляв отриманий ним електронний лист. - ТОПОР проб'є твій череп наскрізь! Я лизатиму твою кров і зжую твої очі!"

BBC вивчала надані "Тобіасом" документи кілька місяців. Ми встановили, що згадані в них люди існують, а злочини справді були.

Більшість з цих матеріалів надто жахлива, щоб публікувати їх.

"Рубаки" створили захищені паролями чати, де ділилися фотографіями жертв. На одному з таких знімків невідомий чоловік лежить на підлозі якогось маленького приміщення, розкидавши руки й ноги. На його голові чотири різані рани, біла сорочка залита кров'ю, а на спині кривавий відбиток черевика.

Всередині Нігерії "Чорна сокира" конкурує з іншими бандами - "Аї" (релігійний культ, поширений серед племені ігбо), "Буканьєри", "Пірати" та "Мафіти". З послань, написаних на західноафриканському діалекті англійської мови, видно, що члени "Чорної сокири" з різних регіонів країни змагалися за кількість вбитих суперників, ніби у футболі.

"Рахунок у Беніні 15:2 на нашу користь", - каже одне послання. "Ще один у штаті Анамбра. 4 "Аї", 2 "буканьєри", - сказано в іншому.

Проте головне джерело доходу банди - не вбивства, а інтернет-шахрайство. Отримані BBC документи містять чеки, банківські перекази та тисячі листів, які розкривають масштаб глобальної злочинної діяльності. Члени угруповання називають схеми комп'ютерного шахрайства "форматами" та діляться ними один з одним.

Варіанти охоплюють шлюбні афери, трюки зі спадщиною та нерухомістю, а також перехоплення ділових листів: зловмисники створюють фальшиві адреси, які нібито належать юристам або фінансовим менеджерам жертв, та перехоплюють платежі.

Це не дрібна самодіяльність одинаків. Все добре організовано, в розкраданні іноді взаємодіють десятки людей на різних материках.

BBC розшукала жителя Каліфорнії, який у 2010 році став жертвою кримінальної афери "Чорної сокири", яка прямувала з Нігерії та Італії. Він каже, що в нього вкрали три мільйони доларів.

"Банку, з яким я працював, не існує???" - відчайдушно волав він в електронному листі одному з шахраїв, зрозумівши, що його гроші йдуть у нікуди. Банк у Швейцарії виявився підставним.

Члени "Чорної сокири" створюють вигаданих одержувачів коштів та їхні адреси, використовуючи викрадені чи підроблені паспорти. Таких підставних осіб вони називають у своєму листуванні "ловцями", а жертв - "мугу" або "маї" ("ідіоти" на місцевому жаргоні).

Прибутки "Чорної сокири" від кіберзлочинів становлять, можливо, мільярди доларів. У 2017 році влада Канади викрила схему відмивання грошей на понад п'ять мільярдів. Скільки у "Чорної сокири" ще таких схем, ніхто не знає.

Документи зберігають сліди листування між членами угруповання в Нігерії, Британії, Малайзії, державах Перської затоки та ще у десятці країн.

"Вони всюди у світі. Думаю, їх близько 30 тисяч", - сказав нам "Уче Тобіас".

Він розповів, що займається приватними розслідуваннями і вийшов на "Чорну сокиру" після того, як зіткнувся з її жертвами.

Глобальна експансія "Чорної сокири" добре організована. З листування видно, що "Чорна сокира" розділила світ на зони на чолі з "керівниками". Ті збирають "данину" - щось на кшталт членських внесків - зі злочинців, які перебувають у їхній юрисдикції і переправляють частину грошей босам, які базуються у Беніні.

"Вони поширилися Європою, в обох Америках та Азії, - каже "Уче Тобіас". - Це не якийсь невеликий клуб, а злочинна мережа фантастичних розмірів".

Дані нашого джерела підтверджуються інформацією правоохоронних органів. Згідно з "Індексом організованої злочинності" за 2021 рік, складеним 120 експертами, Нігерія - найбільш криміналізована країна Африки.

В Італії закони, що існували десятиліттями щодо боротьби з мафією, доводиться коригувати, щоб протистояти експансії "Чорної сокири", яка домінує над традиційною місцевою злочинністю.

У квітні 2021 року там заарештували 30 ймовірних членів нігерійської банди, звинувачених у контрабанді людей, організації проституції та комп'ютерному шахрайстві.

США діють більш рішуче. Операції ФБР у листопаді 2019-го та вересні 2021 року завершилися висуванням звинувачень у багатомільйонному інтернет-шахрайстві 35 особам. Ще дев'ять можливих членів "Чорної сокири" заарештовано цієї осені в ПАР з наведень американської Секретної служби та Інтерполу.

"Кіберзлочинність вийшла з-під контролю", - вважає колишній спецагент ФБР Скотт Огенбаум.

За 30 років роботи у відділі боротьби з комп'ютерними злочинами він стикався з сотнями випадків, аналогічних тим, що фігурують у документах, які опинилися у BBC.

"Я бачив зруйновані життя, розорені компанії, зниклі заощадження всього життя. Кожен може стати жертвою", - каже він.

Хоча "Чорна сокира" стала глобальною імперією, її коріння - як і раніше, у Нігерії. Організація виникла у місті Бенін, штат Едо, 40 років тому. Більшість її лідерів та рядових членів родом звідти.

За даними відомства Верховного комісара ООН у справах біженців, близько 70% усіх мігрантів із Нігерії - колишні жителі штату Едо. За наявними даними, "Чорна сокира" допомагає їм перебиратися на Захід через Північну Африку та Італію.

Основне джерело кадрів для "Чорної сокири" - студенти віком від 16 до 23 років.

Таємний та жорстокий обряд посвячення називається "баммінг" (побиття).

"Я не знав, що саме того дня на мене чекає випробування", - поділився пережитим досвідом на закритому форумі в 2016 році один із "рубак".

За його словами, його запросили начебто на вечірку, а натомість відвели зі студентського містечка до лісу, де чекала група чоловіків. Там новачка роздягнули догола, наказали лягти на живіт обличчям у багнюку і стали по черзі бити його бамбуковою палицею. Хтось кричав, що вони зґвалтують його дівчину.

"Я думав, тут мені й кінець", - написав він.

Нарешті катування скінчилося. Наступним номером програми була "диявольська доріжка" - повзання між ногами катів. Потім було смоктання крові з порізу на власному великому пальці, жування горіхів коли та хоровий спів, після чого нещодавні мучителі обійняли нового товариша. Він народився знову і став своїм.

Люди вступають до "Чорної сокири" з багатьох причин. Одних змушують, інші йдуть на це добровільно.

У нетрях району Макоко, побудованому на палях на березі мілководної затоки Лагос, ми змогли поговорити з кількома "рубаками". Частина з них стверджувала, що їх змусили, але їхня вірність банді від цього не зменшилася, і важливу роль тут відіграє саме духовний зв'язок через обряд посвячення.

"Ми шануємо Корофо, незримого бога, який керує нами", - розповів лідер однієї з ланок, сидячи у невеликій хатині в оточенні своїх підлеглих.

Він сказав, що пишається приналежністю до "Чорної сокири", хоча його насильно завербував член угруповання, який за сумісництвом служив у поліції.

Його товариш сказав, що вступив до "Чорної сокири" після того, як його батька вбила конкуруюча банда.

Незалежно від того, хто і яким шляхом прийшов до спільноти, всі стверджували, що справа ця вигідна.

"Таємниця, дисципліна та братерство", - сказав нам один із цих людей у ​​квітні 2021 року у відповідь на запитання, що залучило його до "Чорної сокири". До того ж, за його словами, у групуванні він заробляє більше, ніж отримував би, служачи у банку.

"Ніхто не посміє тебе торкнутися - якщо ти належиш до братерства, тебе завжди захистять, - пояснив нам місцевий активіст Кертіс Огбебор, який намагається утримати молодих людей від участі в бандах, таких як "Чорна сокира". - Обряд посвяти - це також спосіб встановити міцний зв'язок".

Доктор Стоун стверджує, що багато хто вступає до банди головним чином заради спілкування та почуття великої родини.

Нігерія - на другому місці у світі за рівнем безробіття, і в цих умовах членство в мафії дає захист, підтримку та зв'язки. Не всі ці люди у душі злочинці, каже Стоун.

"Вони є в армії, авіації та на флоті. Є серед викладачів, серед священників", - розповів він.

Сенсом існування "Чорної сокири" спочатку була саме взаємна підтримка. Організація виросла зі студентського братерства під назвою "Новий чорний рух Африки", яке склалося в університеті міста Бенін у 1970-х роках на ґрунті боротьби проти режиму апартеїду в ПАР.

Його емблемою була чорна сокира, яка розрубала ланцюги, а структурою, духом таємничості для непосвячених і товариства між своїми воно нагадувало масонів, які діяли в Нігерії у колоніальну епоху.

"Новий чорний рух Африки" існує і тепер як офіційно зареєстрована організація. Вона стверджує, що має три мільйони прихильників в усьому світі й регулярно публікує інформацію про свою благодійну діяльність - пожертвування дитячим притулкам, школам та поліції, як у Нігерії, так і в інших країнах.

Рух проводить багатолюдні щорічні конференції, які відвідують політики та знаменитості.

Його лідери кажуть, що "Чорна сокира" - це відступники, які відкололися від них. Вони заперечують будь-який зв'язок із бандою і публічно виступають проти злочинності.

"Ми не "Чорна сокира". Наш рух не має нічого спільного з криміналом. Ми несемо у світ добро", - заявив в інтерв'ю BBC у квітні 2021 року президент організації Олорогун Есе Какор.

Юристи "Нового чорного руху Африки" теж говорили нам, що їхня організація відрізняється нульовою терпимістю до кримінальних проявів, і будь-якого учасника, поміченого у зв'язку з "Чорною сокирою", виключать негайно.

Правоохоронні органи мають іншу думку. У ході розслідування діяльності "Чорної сокири", яке почалося 2018 року, мін'юст США назвав "Новий чорний рух Африки" злочинною організацією та філією мафіозного угруповання. Влада Канади взагалі заявляла, що рух і "Чорна сокира" - це одне й те саме.

На зв'язок між легальною та злочинною організаціями вказують і матеріали, що опинилися у BBC. Багато електронних листів надіслані з адреси, що належить Аугустусу Беміго-Айоїбо, який обіймав посаду президента "Нового чорного руху Африки" у 2012-2016 роках.

З них випливає, що Беміго, успішний інвестор та власник мережі готелів у Нігерії, був одночасно причетний до масштабного інтернет-шахрайства.

BBC встановила, що принаймні у двох випадках він брав участь у аферах зі спадщиною, від яких постраждали британські та американські громадяни. Жертви розповіли нам, що втратили близько 3,3 млн доларів.

"Ми полегшили його майже на мільйон", - каже лист, надісланий Аугустусу Беміго-Айоїбо передбачуваним виконавцем злочину. Лист містить повне ім'я, електронну адресу та телефон жертви, а також інформацію про те, що робити далі, щоб довести шахрайську операцію до кінця.

Згідно з документами, Беміго щонайменше у п'ятдесяти випадках розсилав "формати" спільникам.

В одному з листів він радив їм створювати відділення "Нового чорного руху Африки" по всьому світу, щоб "загребти мільйони".

В електронних листах Беміго називав активістів "Нового чорного руху Африки" "вірними рубаками", а один із них звернувся до нього як до "національного старійшини "Чорної сокири".

У 2019 році свояченицю Беміго звинуватили у Британії у відмиванні грошей більш ніж на мільйон фунтів (близько 1,3 мільйона доларів). Тоді Королівська прокурорська служба назвала його у пресрелізі "лідером організації "Чорна сокира".

Коли BBC показала всю цю інформацію керівництву "Нового чорного руху Африки", нам у відповідь заявили, що організація проведе своє розслідування і всіх винних у порушенні правил поведінки виключать.

Аугустус Беміго не відповів на запит.

Доктор Стоун також стверджує, що "Чорна сокира" та "Новий чорний рух Африки" - дві сторони однієї медалі. Сам він свого часу був одночасно членом "Чорної сокири" та головою міського відділення "Нового чорного руху Африки" в Беніні.

"Відмінності між ними - чиста формальність", - стверджує він.

За словами "Уче Тобіаса", "Новий чорний рух Африки" відіграє ключову роль у глобальній експансії "Чорної сокири". "Це ширма, димова завіса, публічна особа, - каже він. - Їхнє завдання - приховати свою справжню мафіозну сутність і вводити публіку в оману".

Організації, що діють під вивіскою "Нового чорного руху Африки", зареєстровані в багатьох країнах, зокрема у Великій Британії й Канаді. Ця назва міститься щонайменше у п'ятдесяти облікових записах у Facebook, Instagram та YouTube, не рахуючи офіційних сторінок руху в соціальних мережах. Деякі облікові записи мають до ста тисяч підписників.

Деякі містять явні посилання до "Чорної сокири" - емодзі із зображенням сокири, фото людей з сокирами та рушницями в руках та привітання "Так, рубаки!"

"Новий чорний рух Африки" успішно утвердився як всесвітній бренд, а в Нігерії набув політичного впливу.

"Членів руху чимало серед депутатів Національної асамблеї та чиновників виконавчої влади, - стверджує Джон Стоун. - Фактично це "Чорна сокира". Головний принцип руху - проникати скрізь, куди тільки можливо".

Аугустус Беміго у 2019 році балотувався до палати представників Національної асамблеї за списком керівної партії "Загальний прогресивний конгрес".

Кертіс Огбебор стверджує, що органи влади штату Едо напхані агентами "Чорної сокири". "Нігерійська політика - мафіозна по суті. Політики та чиновники всіх рівнів потурають залученню молоді до екстремістських культів", - каже він.

За словами активіста, кандидати наймають бандитів, щоб залякувати суперників, охороняти урни з бюлетенями та змушувати людей йти на вибори, а отримавши пости, розплачуються не лише грошима, а й протекцією.

"Вони озброюють їх, платять їм під час виборів, а після виборів призначають на різні посади", - каже він.

Із двох документів внутрішнього листування "Нового чорного руху Африки" випливає, що на виборах губернатора штату Едо у 2012 році міська організація Беніна витратила на "охорону голосів" 35 мільйонів найр (близько 85 тисяч доларів). В обмін рух отримав 80 адміністративних постів для своїх ставлеників. розподілом грошей займався нині покійний голова штабу міської організації преподобний Самуель Іредіа.

В ході інтерв'ю з членами керівництва "Нового чорного руху Африки" у столиці Нігерії Лагосі його юридичний радник Аліу Хоуп підтвердив, що "певна кількість" політиків є членами руху, зокрема віцегубернатор штату Едо Філіп Шайбу.

"Багато людей є членами нашої організації, тут нічого приховувати", - сказав Хоуп.

Колишній член уряду штату Едо Тоні Кабака - за його словами, послідовник культу і член "Нового чорного руху Африки" - в ексклюзивному інтерв'ю підтвердив зв'язок влади штату з організованою злочинністю.

У період до 2019 року Кабака через свою компанію Akugbe Ventures найняв на роботу понад сім тисяч податкових збирачів і, за його словами, "приніс скарбниці мільярди".

Після виходу з політики на Кабаку скоєно кілька замахів. Стіни його помпезного білокам'яного будинку, прикрашеного римськими колонами, поцятковані кулями.

"Якщо ви сядете зі мною і запитаєте, чи можу я сказати, хто в уряді представляє "Чорну сокиру", я скажу: можу. Там майже кожен залучений тією чи іншою мірою".

За словами Кабакі, йому доручали мобілізувати релігійно-кримінальні угруповання для перемоги на виборах, але особисто він в актах насильства не брав участі.

"Якщо уряд хоче виграти вибори, він потребує їх. Культи існують, тому що потрібні владі. Така правда", - заявив він.

Під час нашої поїздки до міста Бенін у липні 2021 року ми хотіли взяти інтерв'ю у віцегубернатора Шайбу, але він двічі у призначену годину був зайнятий. Коли ми надіслали запитання письмово, відповіді не було.

Доктор Стоун упевнений, що нігерійські правоохоронці та політики занадто тісно пов'язані з "Чорною сокирою", щоб із нею боротися. Кінець злочинам, вірить він, можуть покласти самі члени організації, тому що - він не єдиний, хто в якийсь момент відчув, що угруповання стало надто небезпечним.

"Ми вступали в "Новий чорний рух Африки, щоб боротися з пригніченням, а опинилися в лавах кримінальної структури", - написав на закритому форумі один із "рубак". Подібних заяв там багато.

"Я став членом організації не для того, щоб забирати життя, а щоб знайти братів, - написав інший. - Будь ласка, припиніть вбивати!"

Керівництво "Нового чорного руху Африки" каже, що виступає за мир та дотримання принципів, закладених на його підставі. Нинішній президент Олорогун Есе Какор заявив BBC, що його обрали із завданням викорінити кримінальних "шпигунів" у лавах організації, які завдають їй "величезної шкоди".

Щоб підтримати заявлене прагнення змін, Джон Стоун заснував "Коаліцію веселки" - громадську групу, до якої поряд з колишніми учасниками банд входять авторитетні громадяни та інтелектуали. Її члени прагнуть насамперед знизити напруження боротьби між кримінальними угрупованнями і намагаються перевести "Чорну сокиру" на мирні рейки.

"Наша мета - зменшити кількість загиблих молодих людей, кількість нових вдів та сиріт", - каже він.

Співзасновник "Коаліції веселки" Чуквука Омеса закликає учасників "Чорної сокири" замислитися, в якому суспільстві вони хочуть жити.

"У кожного є совість, - каже він. - Можна заперечувати її перед телекамерою і на людях, але не можна наодинці з собою. Совість не дасть вам спокою".

Джон Стоун знає, що спроби реформувати "Чорну сокиру" - справа небезпечна. Колись колишні колеги можуть прийти за ним, і він готовий до цього. У машині лікар возить із собою метровий меч, а вдома тримає зареєстрований дробовик.

"Це для безпеки, - усміхається він. - Якщо вони прийдуть за мною, я теж можу прийти за ними".

Розслідування вели Чарлі Норткот, Сем Джуда та Пітер Макджоб.