Інфляція по-турецьки. Як падіння ліри позначилося на житті в Стамбулі

Турецька ліра продовжує падіння щодо долара й б'є нові рекорди. Як це відбивається на житті простих людей?

Журналіст і публіцист Ібрагім Набіоглу для ВВС поговорив про це з жителями Стамбула - бізнесменом, продавцем крамниці та лікаркою.

Зима до Стамбула цього року прийшла дуже рано.

Мій приятель Мехмет дістав із комори пальто, яке не носив із минулої зими. У кишені він знайшов чек, виданий йому рік тому в супермаркеті. За 20 яєць, один буханець хліба, 1 кг масла, пів кілограма м'яса та інші продукти Мехмет тоді заплатив 112 турецьких лір (7,45 долара).

Днями Мехмет із цим чеком прийшов до того ж супермаркету і зібрав у кошик ті ж самі продукти у в такій же кількості. Проте цього разу він сплатив уже 229 турецьких лір.

"За рік ціни сильно зросли. Більш ніж дворазове зростання! Це може викликати велику хвилю невдоволення в країні", - журився він у розмові зі мною.

Невдоволення, натякав він, може вилитися на наступних президентських та парламентських виборах.

Як платити офіціанту?

Мехмет тримає невеликий затишний рибний ресторан на європейському березі Босфору. Холодного грудневого вечора за вечерею ми розмовляємо у його закладі. У ресторані крім нас лише двоє відвідувачів. Раніше у такий час знайти порожній столик тут було нелегко.

"Сини підростають, а тут - спочатку пандемія, а зараз економічна криза, - нарікає Мехмет і продовжує: - У таких умовах ресторанний бізнес просто невигідний".

Турецькі газети пишуть, що через коронавірусні обмеження власникам ресторанів стало важко платити працівникам. А тут ще й рішення уряду підвищити до 2022 мінімальну оплату праці приблизно на 50% до 2022 додало Мехмету проблем.

Тепер він змушений скоротити кількість офіціантів із дев'яти до п'яти.

"Нелегко звільняти одразу чотирьох людей. Серце болить. Але я не маю іншого вибору", - задумливо каже Мехмет.

За останні три місяці турецька ліра втратила близько 45% вартості щодо долара США. Безперервне зниження курсу турецької ліри протягом шести тижнів змусило деяких аналітиків зробити висновок, що Туреччина перебуває у валютній кризі.

Попри очікування ринку, Центральний банк Туреччини за останні три місяці знизив базову ставку загалом на 400 базисних пунктів, що прискорило знецінення ліри.

У результаті турецька ліра б'є історичні рекорди падіння щодо долара. Турецький уряд не в змозі запобігти зростанню цін. Купівельна спроможність національної валюти стрімко падає, інфляція лякає своїми розмірами.

Хто отримає морквину?

Білаль - продавець фруктів в одному з фешенебельних районів Стамбула. Курс турецької ліри його абсолютно не цікавить, проте він скаржиться на зростання цін.

Його дочка цього року закінчує ліцей і збирається вступати до університету. Ціни на навчання вже непокоять батька.

Білаль зніяковіло продовжує: "Сусід запропонував мені 280 тисяч лір за пікап, який я купив лише п'ять місяців тому за 90 тисяч лір".

"Продай, добрі гроші", - раджу я Білалю.

"Якщо я продам, то вже не зможу купити іншу, ціни на машини фантастично зростають", - зітхає він.

Інфляція найбільше вражає людей із низькими прибутками, таких як Білаль. В умовах економічної кризи знаменитий афоризм "багаті стають ще багатшими, а бідні - ще біднішими" підтверджується і в Туреччині.

Відомий вчений, професор Стамбульського технічного університету Джелаль Шенгор нинішню ситуацію описує так: "На перегонах власник коня, який виграє перегони, заробляє 3 мільйони, вершник - 250 тисяч лір, а кінь - всього лише морквину. В цьому разі кінь - це малозабезпечені верстви населення".

Медсестри дорожчі за лікарів?

У системі охорони здоров'я склалася важка ситуація, що часом виглядає трагікомічно. У деяких лікарнях медсестрам платять майже стільки ж, скільки лікарям.

Еліф - лікарка в одній із державних лікарень. У неї днями закінчилася декретна відпустка. Почалися нічні зміни, чергування, термінові виклики, словом, стрес, типовий за умов пандемії.

Попри це зарплата в неї невелика.

"За нової ставки мінімальної заробітної плати медсестри у приватних клініках отримуватимуть більше, ніж лікарі. Як це може бути?" - не розуміє молода жінка.

Лікарка Еліф бачить реальну небезпеку у безпрецедентному зростанні цін на медичні препарати та обладнання, що купуються на іноземну валюту.

"Реформи в системі охорони здоров'я підняли медичний сектор Туреччини на одну з провідних позицій у світі. Однак у нинішніх умовах багато клінік б'ють на сполох, і я навіть не хочу думати про те, що почнеться за гострої нестачі препаратів", - каже Еліф.

Молода мати обурюється цінами на молоко.

"Літр молока всього місяць тому коштував 6 лір, сьогодні - 13,5. До Нового року воно, ймовірно, коштуватиме 20 турецьких лір", - дивується лікарка.

Криза "зламала хребет футболу"

Деякі магазини, намагаючись заробити більше, притримують товари на складах, сподіваючись продати за вищими цінами. Тим самим створюється дефіцит товарів.

У багатьох магазинах можна зустріти таблички на кшталт: "В одні руки лише 1 літр оливкової олії".

Держава почала вживати заходів: комітет із промисловості парламенту Туреччини днями схвалив законопроєкт, який забороняє магазинам та торговим центрам створювати запаси продовольства на складах.

Економічна криза вдарила й по спорту. Президенти футбольних клубів кажуть, що не знають, як далі платити зарплату іноземним гравцям, які отримують її в іноземній валюті.

Тим часом доходи клубів - продаж квитків та мерчендайзингу, збори за телевізійні трансляції, доходи від реклами тощо - надходять у турецьких лірах. Президент клубу "Фенербахче" Алі Коч в одному з нещодавніх інтерв'ю сказав, що криза "зламала хребет нашого футболу".

Якою буде розв'язка?

Вчора я став свідком розмови між двома молодими турками, які обговорювали кар'єру.

"На яку зарплату погодишся, якщо знайдеш роботу?" - спитав один із них. "На будь-яку, навіть на наймізернішу", - відповів його товариш.

Зима в Туреччині холодна, у деяких гірськолижних центрах чимало снігу. Але примітно, що левова частка відвідувачів цих курортів тепер іноземці - місцевим жителям такий відпочинок уже не по кишені.

Втім, місцеві жителі зараз більше думають про політику, ніж про відпочинок. У Туреччині розв'язка після глибоких економічних криз зазвичай настає на виборчих дільницях.