Малайзійське місто, одержиме котами

Існує кілька теорій, чому Кучинг називають "котячим містом", але безперечно одне - мешканці провінції Саравак на півночі Калімантану обожнюють цих пухнастих тварин.

Вже в таксі по дорозі з аеропорту в центр міста я зрозуміла, що почуватимуся тут як вдома. Адже я обожнюю котів.

Куди б я не поглянула, я бачила статуї цих тварин. Величезна біла кицька махала мені лапою з перехрестя біля Китайського кварталу.

Котяча родина, трохи схожа на роботів, пильно проводжала поглядом з узбіччя дороги неподалік від мечеті.

Кішки усіх мастей та рівнів пухнастості зображені на настінних графіті вздовж провулків та алей міста.

"Кошача манія походить від назви міста, - розповідає Амір, який працює в міському Музеї котів. - Слово kucing малайською означає "кішка".

Музей котів, розташований у міській ратуші на півночі міста, без сумніву, є найкращим місцем, щоби дізнатись усе про котів та їхню роль в історії Кучинга.

Місто лежить у малайзійській частині острова Калімантан, третього найбільшого острова в світі, якій радше асоціюють із орангутангами.

Найрізноманітніші експонати, від муміфікованої єгипетської кішки до сучасних картин і порцелянових статуеток, розповідають історію пухнастого домашнього улюбленця за останні п'ять тисяч років.

Мій гід Амір пояснює декілька теорій, чому місто отримало таку назву.

За однією з них, коли перший раджа Саравака, англієць на ім'я Джеймс Брук, прибув в ці місця приблизно в 1839 році, він спитав у місцевих мешканців, як називається їхнє поселення.

(Державу Саравак на півдні Калімантану заснували 1841 року англійці, або як їх тут називали "білі раджі", вони правили нею протягом століття. - Ред.)

Не зрозумівши його і думаючи, що він вказує на кота, який саме проходив повз, вони відповіли "кучинг".

На думку інших, місто назвали на честь фруктових дерев, які колись росли на острові, оскільки їхні плоди, схожі на китайський фрукт лічі, мали назву "котяче око".

За ще однією версією, незвичну назву Кучинг отримав через те, що вздовж берегів річки Саравак, що тече крізь місто, мешкало багато короткохвостих котів.

Після музейної екскурсії я вирішила більше дізнатися про реальні стосунки мешканців міста з їхніми чотирилапими земляками.

Для цього я познайомилась з місцевим гідом на ім'я Гарріс і попросила його показати мені найвідоміші пам'ятки міста, пов'язані з котами.

Населення Кучинга дуже різноманітне: малайці, китайці, індуси, місцеві племена, як-от Ібан, Бідаух, Оранг Улу та Меланау.

Під час прогулянки Гарріс розповідає, що котів вшановує кожна етнічна група міста. Наприклад, для китайців вони є символом удачі.

Протягом століть кішка була священною твариною й в ісламі. Виявляється навіть, що в Пророка Мухаммеда була кішка на ім'я Муецца, яку він дуже любив.

Симпатичні котики - ключ до вивчення мов

Втім, мешканці Калімантану завжди шанували котів, насамперед тому, що вони запобігали поширенню шкідників.

Гарріс розповідає, що в 1950-х роках, щоб зупинити епідемію малярії, влада використала хімікати для боротьби з комарами і щурами, але багато кішок також отруїлися.

Тоді британські королівська авіація здійснила місію під назвою "Десант котів", спустивши на острів 14 тисяч котів на парашутах.

Ми пройшли повз гігантських поліхромних кішок, встановлених на горі фонтану, і кількох грайливих котячих фігурок із бронзи вздовж набережної міста.

Гарріс розповідає, що котяча тема присутня в будь-якій галузі життя міста. Молодь вчиться в навчальному закладі I-CATS - Міжнародному коледжі передових технологій Саравака, місцева радіостанція носить назву Cats FM.

Він показав мені герб міста, встановлений на високій колоні: терези правосуддя і золота кішка, яких знизу підтримують чотири білих коти.

"Ви бачите, що коти є невід'ємною частиною культури й історії міста", - наголошує мій гід.

Наприкінці туру мене очікував сюрприз - зустріч зі справжнім котом в кафе Meow Meow Cat, куди мені привів Гарріс, щоби познайомити зі своїми друзями.

Власниця закладу Джанет розповідає, що вирішила відкрити котяче кафе для тих, хто не може завести тварину вдома.

"Тепер у нас є шість котів різних порід", - каже вона.

Я спостерігала за відвідувачами кафе. Одна дівчинка сиділа на дивані поруч із Ківі, великою білою пухнатою кішкою, яка потягалася.

Чоловік на підлозі пестив Сурію - королівську бенгальську кішку. А молода пара гралася мотузкою з Медком - персом з великими очима.

Я не дуже вірю в дух котів або те, що вони можуть приносити щастя.

Але сидячи з сірим довгошерстим котом на ім'я Ейпріл, який муркотів у мене на колінах, я відчувала, що життя в Кучингу зовсім не погане.