Міліція стала керувати лікарями. Як у Білорусі силовики залякують судмедекспертів

Масові "чистки" серед лікарів за участь у протестах, контроль над "резонансними" трупами та відсутність смертності від ковіду. Так описує ситуацію в судово-медичній експертизі Мінська лікарка Надія Гурманчук.

В інтерв'ю Російській службі ВВС вона розповіла про репресії проти медиків, неможливість засвідчити травми, якщо їх нанесли силовики, а також про те, як влада намагається викривити версію вбивства першого загиблого під час протестів Олександра Тарайковського.

"Мені завжди була цікава таємниця, яку приховує смерть, обставини її настання, пошкодження, які ти бачиш - і уявляєш, як вони були отримані", - каже Надія Гурманчук.

36-річна лікарка за освітою, вона пропрацювала судмедексперткою в Мінську понад 10 років.

"Змінювала лише відділи, але залишалася на одному місці", - пригадує вона.

У жовтні 2021 року, побоюючись кримінального переслідування за участь в протестах, Надія Гурманчук втекла з Білорусі разом із чоловіком та дитиною.

"КДБ - це не та організація, яка просто відчепиться та забуде про наше існування, це лише питання часу", - каже вона.

Як і тисячі інших білорусів, Надія виходила на вулиці Мінська із вимогою нових виборів, а також публікувала фото із біло-червоно-білим прапором у себе в соцмережах, за що й потрапила у поле зору силовиків.

Фото вона видалила, коли почали надходити перші "знаки уваги", але було вже надто пізно.

Російська служба ВВС також має запис, на якому чоловік (Надія Гурманчук твердить, що він є співробітником служби безпеки судмедекспертиз, але не знає його імені) вимагає від неї написати заяву про звільнення за згодою сторін. А в разі відмови погрожує кримінальним переслідуванням.

"Я хочу, щоб ви розуміли: усі ваші рухи, усі ваші пересування фіксувалися, - каже на цьому запису чоловік. - Якщо ви вчасно не вистрибнете з цієї автівки у вогні - вам капець".

Заборона на фіксацію побоїв

Коли країну охопили протести після суперечливої перемоги на виборах Олександра Лукашенка у серпні 2020 року, Надія Гурманчук, як і тисячі інших людей, вийшла на вулиці Мінська - не лише протестували, але й допомагати пораненим.

"У моїй родині завжди були запеклі противники режиму Лукашенка, і якщо раніше я сильно не висувалася, то у 2020-му було неможливо залишитися в тіні", - пояснює вона свою позицію.

"Коли я побачила кількість постраждалих, я зрозуміла, що людям потрібна підтримка, - продовжує Гурманчук. - В моїй машині завжди були бинти, перекис водню і все, що потрібно для первинної медичної допомоги".

Коли перших затриманих під час протестів почали випускати із слідчого ізолятора на Окрестина, у відділ загальних експертиз, де працювала Надія Гурманчук, пішов безперервний потік постраждалих.

Тільки у серпні за день на огляд приходили по 70 людей, пригадує вона. Почорнілі від крововиливів тіла, гематоми, переломи (жодного зі співробітників органів, причетних до побиття та вбивства протестувальників не притягли до відповідальності - Ред.).

В середині серпня 2020 року, через кілька днів після виборів, у відділі, де працювала Надія Гурманчук, заявили про тимчасове призупинення платних експертиз.

Таким чином влада, за її словами, намагалася позбавитися "від документального засвідчення" того, що відбувалося. Річ у тім, що замовити таку експертизу без постанови міліції було неможливо.

"У той час багато постраждалих просили зробити платну експертизу, - пригадує лікар. - Вони казали: як же ми підемо у Фрунзенський відділ виписувати постанову (на проведення безкоштовної експертизи), якщо нас там же били?"

Зараз проведення платних експертиз відновили. Проте, за словами Надії Гурманчук, про кожен випадок, пов'язаний із протестами, негайно доповідають керівництву управління судмедекспертиз.

Кулі з "нелетальної" зброї

Вночі 11 серпня в управління судово-медичних експертиз на вулиці Якубовського привезли тіло Олександра Тарайковського - першого загиблого під час вуличних протестів у Мінську.

Надія Гурманчук брала участь у розтині.

"Від самого ранку у відділі був кіпіш, - пригадує вона. - Нам сказали, що у нього щось вибухнуло в руках, мовляв, він хотів щось вибухове кинути (саме такої версії якийсь час дотримувалася білоруська влада - Ред.). Ні про який вибуховий пристрій мова не йшла. В нього були кульові поранення - одне - в серце, інше - в ногу. Це були гумові кулі, я бачила, як вони виглядають".

Незабаром у соцмережах поширили відео, на якому чоловік - Олександр Тарайковський - із піднятими порожніми руками стоїть у кількох метрах від шеренги озброєних силовиків: один з них робить кілька пострілів, Тарайковський падає на асфальт, а на його білій футболці з'являються червоні плями.

Після цього відео Слідчий комітет був змушений оновити свою версію: Тарайковський бомбу не кидав, а помер від "нелетальної зброї", яке використовували з безпечної відстані, що виключало смерть.

За версією СК, силовики діяли відповідно до інструкції, але "внаслідок трагічних обставин одне із поранень стало проникаючим", і Олександр Тарайковський помер.

"Зброя є нелетальною, якщо її правильно використовувати, - каже на це Надія Гурманчук. - Це як стріляти холостими снарядами - вони так само нелетальні, але якщо вистрелити в упор та в голову, то можна і смертельно. Так і тут. Вони застосували зброю із близької відстані: коли цілиш у грудну клітину, існує не така мала ймовірність, що поцілиш прямо у серце".

Виглядає, що одним із найрезонансніших вбивств від початку протестів стала загибель IT-менеджера Андрія Зельцера та співробітника КДБ Дмитра Федосюка.

Відомо, що обидва вони загинули під час перестрілки на вулиці Якубовського у Мінську 28 вересня. Проте досі не ясно, хто кого застрелив. Влада звинувачує у смерті Федосюка Андрія Зельцера, частина опозиції впевнена, що силовика помилково вбили "свої".

Похорон співробітника КДБ був вже через кілька днів після інциденту, тоді як тіло Андрія Зельцера не віддавали рідним майже тиждень.

"В нього (Андрія Зельцера) два вогнепальних поранення в груди та одне - в руку, - каже Надія Гурманчук, посилаючись на свої джерела (на той час її вже не було у Білорусі). - Його тіло довго не віддавали, його охороняли люди у формі та у бронежилетах - боялися, що викрадуть".

Розтин загиблого під час перестрілки співробітника органів Дмитра Федосюка, йморівно, робили на вулиці Кіжеватова (відділ загальних експертиз, де обслуговують силовиків), каже Надія Гурманчук. Як і у випадку із Зельцером, офіційна інформація про поранення відстуня.

"Міліція стала керувати лікарями"

У 2013 році Олександр Лукашенко підписав указ "Про створення Державного комітету судових експертиз (ДКСЕ)", який об'єднав раніше незалежні органи. Управління судмедекспертиз стало підпорядковуватися МВС. До цього експертиза підпорядковувалася прокуратурі і мала більшу незалежність.

Влада заявила, що об'єднання дозволить підвищити ефективність і якість судово-медичних експертиз, скоротить строки їхнього виконання.

Але, за словами Надії Гурманчук, під керівництвом силовиків робота лікарів звелася до заповнення потоку документів та інструкцій.

"В Республіці Білорусь у судово-медичній експертизі, на жаль, вже давно не говорять про судову медицину, говорять лише про виконання нормативних документів: судмедексперти стали просто виконавцями наказів міліції", - каже вона.

Інформацію, отриману від судмедексперта, часто "сильно фільтрують" керівники та начальники відділів, що взаємодіють із ЗМІ, деякі факти опускають чи замовчують, каже Надія.

"В ситуації, коли роблять розтин "резонансних трупів", керівники можуть дати пояснення, і не мати при цьому достатньої інформації (як це було у випадку із Олександром Тарайковським), тому що достовірні дані можуть йти лише від лікаря, який "стоїть біля столу".

Як не помітити коронавірус

Від січня 2021 у відділах судово-медичної експертизи в Мінську (їх всього чотири) припинили діагностику привезених тіл на COVID-19, твердить Надія Гурманчук. При цьому жодної письмової постанови про це не було, каже лікарка.

"Під час чергового розтину я взяла матеріал від трупа на ковід, - пригадує Надія. - Відкрила морозильну камеру, щоб залишити флакони до транспортування: уся камера була заставлена такими ж флаконами. Я почала з'ясовувати, у чому справа, чому не забирають флакони (до спеціальної лабораторії для проведення тесту на коронавірус - Ред.). На це начальство сказало мені, що "договір не укладений" і що "зараз це неможливо".

"Макроскопічно експерт бачить, що це ковід, але без лабораторних досліджень поставити діагноз не може", - пояснює Надія. - І ані родичів не попереджають про небезпеку, ані до статистики це не потрапляє, і, відповідно, експерт не отримує жодних доплат за розтин інфекційного трупа".

В Білорусі надзвичайно низька смертність від коронавірусу порівняно із сусідніми країнами. Згідно із офіційними даними, від початку пандемії від коронавірусу померли менше 5 тисяч людей. У сусідній Литві із утричі меншим населенням - 6,3 тисячі людей.

Відділ безпеки при морзі

Після початку масових протестів у Білорусі ЗМІ неодноразово писали про звільнення та залякування співробітників державних підприємств, які критикували владу. За словами Надії Гурманчук, працівники судмедекспертизи не стали винятком.

"У Державному комітеті судової експертизи є відділ "власної безпеки", який стежить за "благонадійністю" працівників (такі відділи є на багатьох білоруських підприємствах - Ред), - каже Надія. - Це ті ж співробітники КДБ, можливо, позаштатні, заслані до нас на служби. Після початку масових протестів саме цей відділ взявся шукати "неблагонадійних" серед судмедекспертів".

За словами Надії, репресії щодо співробітників підрозділів ДКСЕ відбувалися у кілька етапів. Першими брали "активну масу" - учасників протестів, яких відстежили за фото із біло-червоно-білою символікою у соцмережах.

Коли звільнили найактивніших, взялися за тих, на кого приходили доноси - хто "не так" висловився про Олександра Лукашенка чи просто "проходив повз".

Коли звільнили і цих людей, які під час президентської кампанії 2020 року залишали підписи. Переважно, як каже Гурманчук, це були ті, хто голосував за Віктора Бабарико.

Коли зрозуміли, що за підписи доведеться звільнити надто багатьох, цих лікарів залишили у спокої. Проте відділи безпеки отримали доступ до біллінгів мобільних операторів, і у такий спосіб знайшли та звільнили учасників протестів, яких раніше пропустили.

Переважно співробітників просили написати заяви про звільнення "за згодою сторін": лише за рік кількість судмедекспертів у відділі Надії Гурманчук скоротилося удвічі.

До одного з таких потоків потрапила і вона сама - за "доносом добрих колег", посміхається вона. Спочатку її викликав на розмову начальник і сказав: "Надя, вгамуйся". Потім співробітник відділу безпеки запропонував їй написати заяву на звільнення, і погрожував "наслідками". (У Російської служби ВВС є аудіозапис цієї розмови).

"Ви просто думаєте повоювати із системою, але ні до чого доброго це не призведе, - говорить Надії чоловік. - Що хочете, те й робіть, але механізм вже запущено, не ви перша, не ви остання".

Звільнятися "за власним бажанням" Надія відмовилася і поїхала у відпустку до України. Коли вона із чоловіком перетнула кордон, їй подзвонили колеги. Вони сказали, що на її робочому місці проходить обшук і порадили "не повертатися".

Гурманчук із чоловіком все ж таки повернулися до Білорусі, а вранці 30 серпня її затримали невідомі у балаклавах - прямо біля машини, на якій вона збиралася їхати на роботу.

Вдома у батьків Гурманчук також пройшов обшук (начебто за "сприяння тероризму"), а її саму відвезли до ізолятора на Окрестина, де через пару діб вже знайомий їй співробітник відділу безпеки ще раз запропонував підписати заяву на звільнення заднім числом. Побачивши на власні очі, що відбувається в СІЗО на Окрестина, Гурманчук погодилася.

Її відпустили, але визнали винною у непокорі співробітнику міліції та оштрафували на суму близько 1000 доларів.

Через деякий час Надія із чоловіком та дитиною залишили Білорусь. Вона сподівається продовжити свою кар'єру в Польщі і каже, що у майбутньому хотіла повернутися додому.

"Зараз в нашому відділі інших лякають: не напишеш заяву на звільнення, буде, як з Гурманчук", - гірко посміхається Надія.

* Російська служба ВВС звернулася за коментарем до Державного комітету судових експертиз Білорусі за фактами звинувачень, висунутих у цій статті. На момент публікації відповіді не було.