"Ядерна зброя без ядерного удару". Що відбувається із Запорізькою АЕС і до чого це призведе

"Росія може спровокувати найбільшу в історії радіаційну аварію на Запорізькій атомній станції, за наслідками це може бути ще катастрофічніше, ніж Чорнобиль, а по суті - тим же, що й застосування Росією ядерної зброї, але без ядерного удару", - заявив президент Зеленський міністрам оборони країн-партнерів України 11 серпня.

Цього ж дня, за повідомленням "Енергоатому", на ЗАЕС зафіксували п'ять "прильотів" у районі комендатури станції - поруч із дільницею зварки і сховищем джерел випромінювання.

Ще стільки ж снарядів влучили в районі пожежної частини, яка розташована неподалік від ЗАЕС. І це не перші обстріли української АЕС, яка нині перебуває під контролем російських військових.

"Росія підвищує ставки" - так реагують на загострення довкола найбільшої в Європі атомної станції як в українському уряді, так і в колі експертів.

Але щодо того, для чого це потрібно Росії, існують різні думки. Від припущень, що росіяни готують банальну крадіжку унікального енергетичного об'єкта до глобальної гри.

11 серпня темі безпеці Запорізької АЕС присвятили засідання Ради безпеки ООН, яке скликала сама Росія. На цьому засіданні український представник в ООН Сергій Кислиця заявив, що Росія має допустити на ЗАЕС місію під керівництвом МАГАТЕ, розмінувати об'єкти ЗАЕС і відвести військових та озброєння зі станції. Із такою ж пропозицією виступили і США.

Проте російський представник Василь Небензя не підтримав пропозицію щодо створення демілітаризованої зони навколо ЗАЕС, заявивши, що тоді неможливо буде гарантувати безпеку спостерігачів, яку, за його словами, готова забезпечувати Росія.

Напередодні засідання ООН керівники дипломатичних відомств "Великої сімки" оприлюднили заяву, в якій закликали, "щоб Росія негайно повернула законному суверенному власнику, Україні, повний контроль над Запорізькою АЕС, а також над усіма ядерними об'єктами в межах міжнародно визнаних кордонів України для забезпечення їх безпечної експлуатації".

Крім того, стало відомо, що Україні вдалося відновити резервну лінію електропостачання АЕС.

"Україна повідомила МАГАТЕ про відновлення лінії, яка може використовуватися для забезпечення ЗАЕС електроенергією в разі потреби", - повідомляється на сайті МАГАТЕ.

Раніше, через обстріли на початку серпня, три із чотирьох ліній енергоживлення станції були зруйновані. В українському "Енергоатомі" заявляли: це загрожує катастрофою навіть без прямого влучання снарядів у реактори.

"Якщо вони пошкодять цю останню лінію, Запоріжжя більше не матиме жодного постачання електроенергії ззовні. Це означає, що усі шість реакторів, а також поля з відпрацьованими відходами не отримуватимуть електрику для насосів, які охолоджують все це паливо, а охолоджувати його треба безперервно. Отже, якщо ми не отримуватимемо електроенергію для помп, почнеться процес плавлення, і це створить радіаційну небезпеку", - заявив в інтерв'ю ВВС голова "Енергоатому" Петро Котін.

А такий перебіг подій, якщо вони стануться, за словами голови "Енергоатому", нагадує те, як розгорталися події, що призвели до аварії на АЕС у Фукусімі у 2011 році.

Зупинити, відключити, перепідключити?

В "Енергоатомі" припускають, що те, як нині розвивається ситуація довкола Запорізької АЕС, свідчить, що росіяни хочуть привласнити станцію і струм, який вона виробляє, приєднавши ЗАЕС до своєї електромережі.

В українській енергетичній компанії твердять, що днями вони отримали підтвердження, що існує план переключити ЗАЕС з української мережі до російської і постачати електрику до Криму.

За словами Котіна, передумовою цього є припинення з'єднання АЕС із українською системою, - а це саме те, що росіяни вже почали робити, перебиваючи лінії енергопостачання з українського боку.

"Наша мережа під'єднана до Європи. Не можна просто перепід'єднатися до російської мережі, бо частота інша. Спочатку треба зупинити все з одного боку. І лише після цього можна під'єднатися до іншої сторони. Це саме те, що вони роблять, - пояснив голова "Енергоатому" ВВС. - Вони хочуть зупинити станцію, зробити блекаут, й після цього перепідключитися".

За словами Петра Котіна, суто технологічно, це складно, але можливо.

Водночас це дуже небезпечно, каже він. Під час зупинки АЕС, перед підключенням до іншої системи, потрібно охолоджувати пальне у реакторах.

"Треба підключати дизельні генератори… Все залежатиме від того, наскільки надійними зараз є ці генератори і скільки в них палива", - каже голова "Енергоатому".

Він повідомив, що у Запоріжжі чергує спеціальна бригада, яка може у разі домовленості оперативно виїхати на станцію і спробувати стабілізувати ситуацію.

Поки що виключно український персонал забезпечує роботу станції і має зв'язок із керівником "Енергоатому", але все відбувається під контролем російських військових, а також представників "Росатому", які також є на ЗАЕС.

Причиною загострення довкола ЗАЕС із заявами про мінування є "шантаж, примус до переговорів та "кошмарення", вважає Ольга Кошарна, директор з питань інформації асоціації Український ядерний форум. Але паралельно росіянам також цікаво отримати й саму АЕС.

"Їм потрібна ціла, працююча Запорізька станція. Вони не зацікавлені в тому, щоби щось зруйнувати", - каже експертка.

"Крим буде енергодефіцитним, бо не буде газу, який надходив із "вишок Бойка", які розбомбили у червні, - пояснює Кошарна. - Цей газ надходив до нових електростанцій, які працювали у Сімферополі та Севастополі. Зараз цього ресурсу немає, бо одна із вишок горить досі, газ там вже добувати не можна. Але дефіцит (електрики) є також і у Краснодарському краї. Тому вони хочуть подавати туди електрику через суходільний коридор".

Разом із тим, на погляд експертки, крадіжка станції є лише похідним завданням від більш глобальних планів росіян.

"Перша мета полягає в тому, що вони хочуть зафіксувати "статус-кво" - скільки захопили і окупували територій, і вже з цього починати переговори. Ширша мета - припинення вогню, зупинка (українського) контрнаступу, збереження суходільного коридору до Криму. І паралельно (вони хочуть) викрасти цілий енергетичний об'єкт, який їм потрібен для енергодефіцитного Краснодарського краю та Криму".

"Їм в Криму ця електроенергія не потрібна, це дешеві понти. За однієї простої причини: хоч Крим був завжди енергодефіцитним, але там не було великих споживачів електроенергії від слова взагалі. Там би вистачило одного енергоблоку ЗАЕС, щоб покривати усі потреби", - вважає Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" і головний редактор часопису "Чорноморська безпека".

Він твердить, що події на ЗАЕС є частиною великого плану енергетичного і загалом безпекового шантажу Росії, а наміри - набагато ширші, ніж один об'єкт, хоч і такий важливий, як найбільша у Європі АЕС.

"Cправа не в тому, що і куди буде підключено, і хто куди що продаватиме. Росіяни намагаються реалізувати певну форму ядерного тероризму, при цьому звинувачуючи в цьому Україну, - вважає експерт з енергетичної безпеки. - Чітко проглядається намір, що у разі, як буде проведений там цей так званий референдум на окупованій частині Запорізької області, є готовий сценарій "зазіхань київської хунти" на актив російської атомної енергетики", яким стане ЗАЕС. Тоді це вже буде агресія України чи київської влади проти Росії, тим більше на об'єкт підвищеної небезпеки".

Далі у цій "багатоходівці" росіяни зможуть висувати ультиматуми, створювати парасольку захисту цієї території, погрожувати застосуванням ядерної зброї, "щоб захистити Україну, Росію та Європу від ядерного тероризму нацистського Києва", припускає Гончар.

Він звертає увагу і на ще одну деталь.

"Хто зараз займається Україною в Кремлі? Кірієнко. А хто такий Кірієнко? Він 20 років очолював "Росатом", - нагадує Михайло Гончар.

Він пояснює, це ж така російська традиція: хто чим опікувався, той там і знаходить різні цікаві варіанти, як вирішити завдання. От звідси і ці "атомні підступи".

З іншого боку, загострення ситуації на ЗАЕС та використання її для шантажу є можливим, оскільки Росія відчуває, що може це робити.

"Вони побачили, що блеф працює, підвищення ставок працює. США, НАТО та ЄС сидять в кущах. (Вони розраховують), що це справлятиме враження на політиків, які будуть тиснути на обидві сторони, але більшою мірою на Україну, бо вона більш податлива. І будуть змушувати Україну якось сісти за стіл переговорів, щоб уникнути якоїсь страшної катастрофи для Європи", - вважає Гончар.

Про те, що в історії із ЗАЕС Росія має радше не енергетичні, а політичні чи навіть геополітичні цілі, каже і Олександр Харченко, експерт Центру оборонних стратегій та директор Центру досліджень енергетики.

"Росіяни люблять підвищувати градус, створювати напругу, робити "останні російські попередження, - вважає експерт. - Це саме така гра, знов шантаж, знову намагання підняти ставки".

На його думку, в цій ситуації, як і в багатьох інших, коли йдеться про російський шантаж, важливо, аби Україна та міжнародні партнери та організації, в цьому випадку ті, що опікуються безпекою ядерних технологій та ядерних матеріалів, об'єднали зусилля у протистоянні цьому шантажу.

Що ж до планів від'єднати ЗАЕС від української енергосистеми, то це, хоч і можливо, але складно технічно та витратно фінансово, вважає Харченко.

Він пояснює, що для цього потрібно. По-перше, відновити високовольтні лінії, які до 2014 року з'єднували ЗАЕС та Крим. По-друге, відновити велику кількість обладнання, яке необхідне для того, щоб з'єднати ЗАЕС і Крим з цими лініями. Далі потрібно знайти, як розширити так званий енергоміст між Кримом і Росією, бо Криму така кількість електрики, яку можуть виробляти навіть два реактори із шести, не потрібна, там немає споживання.

"З точки зору енергетики це є абсолютно безглуздим проєктом, який нікому не потрібен", - каже Олександр Харченко. Він пояснює: треба вкласти великі гроші у відповідне обладнання та його доставку і налагодження в умовах, дуже близьких до бойових. І ніщо не може захистити зараз ці лінії від, як зараз кажуть, "бавовни".

"Я скептично ставлюся до реалізації проєкту приєднання ЗАЕС до російської енергосистеми і не думаю, що його буде реалізовано", - твердить експерт.

Які наслідки для України?

Але якщо все-таки ЗАЕС "випаде" з української енергосистеми через ті чи інші причини?

Під час минулого опалювального сезону, який був складним для України через брак вугілля, уникнути віялових відключень узимку вдалося не в останню чергу завдяки Запорізькій АЕС, на якій в певний момент працювали усі шість блоків на тисячу МВт.

Як нагадує Михайло Гончар, російни також "рвалися, але, на щастя, безуспішно, до Південноукраїнської АЕС, - загалом це 9 енергоблоків із 15, які в нас взагалі є в нашій ядерній енергетиці, а за потужністю - це дві третини атомної генерації, яка забезпечує 56-58% електроенергії в країні".

У Міненерго сценарій із відключенням ЗАЕС коментують так, що навіть якщо станція буде вимкнена, Україна пройде зиму завдяки збільшенню виробництва електроенергії на вугільних станціях із додатковою опцією - купівлею електроенергії в ЄС.

Не передбачає якихось драматичних наслідків для енергосистеми України і Олександр Харченко.

"Це велика генеруюча потужність, бажано її мати в нашій системі - це наше майно, вона належить Україні. Але навіть якщо її вимкнути, ми маємо достатньо альтернативних генеруючих потужностей, щоб компенсувати відсутність ЗАЕС", - каже експерт.

Проте він передбачає іншу небезпеку: "Станція - об'єкт, який потребує живлення ззовні, атомна станція сама по собі жити не може, незалежно від того, чи вона генерує електрику. Вона споживає зовнішню електрику, яка потрібна, щоб забезпечити низку критичних технологічних процесів, в тому числі і охолодження. В разі, якщо станцію ізолювати, вона потребуватиме роботи дизель-генераторів, які там мають бути. Я далекий від ілюзій, що в "Енергоатому" вони у доброму стані", - каже експерт.

Він додає, що цього тим більше не забезпечить і "Росатом". Саме тому він не вважає реалістичним сценарій відключення ЗАЕС від української мережі, "якщо не розглядати мету цілеспрямованого підведення об'єкта до аварії".

Натомість Ольга Кошарна вважає, що втрата ЗАЕС буде дуже відчутною для української енергосистеми.

"ЗАЕС - це 6 тисяч МВт - дуже серйозна втрата. Якщо ще врахувати потужності Каховської ГЕС та тих теплових вугільних ТЕС, що ми втратили, - Запорізька, Вуглегірська, Луганська, Слов'янська ТЕЦ, - це близько 10 ГВт втрат, - підраховує експертка. - В нас минулої зими у піки споживання було вранці та вдень 27 ГВт, вночі - 18. От тепер із 18 відніміть 10".

З іншого боку, через руйнування та зупинку великих промислових підприємств та виїзд мільйонів українців за кордон через війну, споживання електрики в країні впало на 40%, каже вона. Але є одне "але".

"Нам вистачить 9 блоків, що залишаються, для базової генерації (без урахування 6 блоків ЗАЕС), але в нас велика проблема із маневровими блоками," - каже Кошарна.

Вона пояснює, що маловоддя не дозволяє ГЕС підключатися на піках споживання, з вугіллям теж проблеми через логістику та заблоковані порти.

Зараз ми маємо можливість трохи експортувати, але цієї можливості вже не буде взимку, й ми будемо змушені імпортувати електроенергію із ЄС за комерційними контрактами, зазначає Ольга Кошарна.

Звісно, доходи від експорту електроенергії не вимірюються мільярдами, про які говорили в уряді, каже Михайло Гончар, але вони є.

"Взимку буде інша ситуація, споживання зросте, поза всяким сумнівом. Проте точно зараз цього ніхто не може прорахувати, якими будуть потреби і що функціонуватиме з генерації, - каже експерт і зауважує: Ми ж бачимо, як зараз Росія цілеспрямовано знищує генеруючі потужності".

Відтак, холодна зима і нестача електрики й тепла буде додатковим до газового важелем енергетичного шантажу Росії, мета якого - капітуляція України.